Обіцянка уявної свободи

Національний банк пропонує проводити валютні операції за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Це означає, що будь-які валютні транзакції між резидентами і між резидентами і нерезидентами в іноземній та національній валюті здійснюватимуться без обмежень. Така революційна ідея прописана в проекті закону «Про валюту». Цей документ покликаний замінити застарілий з 1993 року декрет «Про систему валютного регулювання і контролю».

У самому законопроекті дійсно немає заборонних норм, але це не означає, що їх не буде. Просто вони встановлюватимуться актами НБУ. «Ми прибираємо із законодавства норми, які носять заборонний характер. У самому законі заборон не буде, мова буде йти про вільний рух капіталу. Водночас Нацбанк як регулятор зможе вводити деякі обмеження на ринку в разі несприятливої ​​ситуації», – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.

У проекті в статті 5 «Свобода проведення валютних операцій» прямо вказано: «Будь-які валютні операції здійснюються без обмежень, якщо інше не передбачено валютним законодавством». «Інше» зазначено в ст. 13 «Заходи захисту». «Національний банк за наявності ознак нестабільного фінансового стану банківської системи, тиску на платіжний баланс України, виникнення обставин, які загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право запроваджувати заходи захисту», – йдеться в документі.

Мова про такі обмеження: обов'язковий продаж частини валютних надходжень; граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами; вимоги до операцій, пов'язаних з рухом капіталу; спеціальні дозволи на валютні операції; резервування за валютними операціями; інші заходи. Тобто НБУ зможе вводити ті ж обмеження, що й зараз. Хіба що він обіцяє, що обмеження запроваджуватимуться усього на термін до шести місяців, а ознаки криз, які дозволять впроваджувати ці обмеження, буде «підтверджувати Рада з фінансової стабільності».

«У новому законі НБУ прямо говорить, що може встановлювати обмеження, якщо будуть виявлені якісь ознаки фінансової нестабільності. Ці ознаки має підтвердити Рада з фінансової стабільності. Але незрозуміло – до введення обмежень або за фактом їхнього введення? І добре, що перераховано способи обмежень, але погано, що є фраза: «інші заходи, визначені законом про НБУ». Це додає невизначеності», – повідомив FinClub голова ради громадської організації «ЕйСіАй – Україна» Павло Козак. До того ж Рада з фінансової стабільності, до якої входять глави НБУ, Мінфіну, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг, – це лише дорадчий орган, рішення якого носять рекомендаційний характер. А отже, виникає питання відповідальності за ухвалені рішення, каже Павло Козак. Він рекомендує, щоб Кабмін затвердив ознаки фінансової нестабільності, тоді обмеження не будуть запроваджуватися непередбачувано.

Банкіри також звернули увагу на розмитість пропозицій про валютні обмеження. «Вкрай важливо визначити вичерпний перелік таких обмежень і умови, за яких їх застосування є  необхідним», – вважає голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. У законопроекті, наприклад, зазначено, що валютне регулювання ґрунтується на принципі гнучкого валютного курсу. При цьому саме девальвація гривні в минулому призводила до впровадження заборон.

Здавалося б, до чого тут податки

Навіть в такій версії «валютна свобода» очікується не раніше 2018 року. «Проект закону пропонує справжню революцію у валютному регулюванні, але відразу ж відкладає її до кращих часів», – констатує заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. За її словами, закон, якщо депутати його все ж таки ухвалять, почне діяти не відразу. «Верховна Рада ухвалює закон про валюту. Далі протягом шести місяців після прийняття закону НБУ та інші регулятори приводять свої нормативні акти у відповідність до нього. Через шість місяців набирає чинності закон і починають діяти деякі його положення: скасування санкцій за порушення валютного законодавства, скасування ліцензій для інвестицій за кордон (замість них будуть дозволи), скасування реєстрації валютних кредитів від нерезидентів тощо», – розповідає FinClub Марія Репко.

А повна імплементація реформи, за словами Тамари Савощенко, залежить від ухвалення законів про боротьбу з ухиленням від оподаткування та розкриття інформації про власність, яка знаходиться в інших юрисдикціях (перш за все того, що стосується BEPS). Марія Репко пояснює, що положення закону «Про валюту», які стосуються діючих валютних обмежень, можуть набути чинності тільки після ухвалення пакета законів анти-BEPS або з протидії ухиленню від податків через офшори. А з цим будуть проблеми. За словами Марії Репко, податковий комітет вже розглядав такі ініціативи, але не дав їм ходу. «Одним з найскладніших і конфліктних положень стала амністія капіталів. Це питання є політично надзвичайно чутливим. При цьому валютна лібералізація фактично поставлена ​​в залежність саме від нього», – говорить вона.

Жити стане простіше

Зараз майже будь-яка зовнішня операція вимагає тривалого і складного отримання індивідуальної валютної ліцензії. Але поки НБУ не може переступити діючий «заборонний» декрет, який ставить регулятора в рамки. «Законопроект передбачає відхід від видачі індивідуальних ліцензій. Замість них видаватимуться дозволи із зазначенням граничної суми, – каже FinClub виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. – А цінні папери більше не будуть валютними цінностями. Нарешті суть візьме верх над формою. Тепер буде важливо не те, в якій валюті номіновано цінні папери, а те, в якій валюті відбуваються пов'язані з ними розрахунки».

Олена Коробкова підтримує те, що валютне регулювання перейде на підзаконний рівень, а НБУ зможе проводити «розумну дебюрократизацію». «Застаріла система валютного регулювання змушує імпортерів та експортерів закривати реальні угоди за межами України, стримує залучення іноземних інвестицій. Тому дебюрократизація процедур валютного регулювання є найпершим завданням комплексної лібералізації», – вважає вона.

Але критики уникнути неможливо, зокрема, є прихильники того, щоб позбавити гривню монопольного права бути єдиним законним засобом для розрахунків за товари та послуги. «Проблема закону в тому, що він був би гарним років 15 назад. Зараз же говорити про те, що єдиним законним способом оплати є гривня, якось дивно. Деякі інтернет-магазини приймають навіть криптовалюту», – каже Павло Козак.

«Є невідповідності між окремими частинами законопроекту. Трапляються суб'єктивні категорії, такі як «адекватні» заходи, які вимагають пояснення або виправлення. Окремі норми вимагають уточнення. Наприклад, встановлюється нагляд банку над суб'єктами операцій без обмежень на проведення операцій клієнтами, які порушують законодавство або зловживають ним. В цьому випадку незрозумілою є роль та функції банків, які здійснюватимуть нагляд за операціями», – вважає Олена Коробкова. До того ж розміри штрафів для суб'єктів ЗЕД тепер встановлюватимуться не законом, а рішенням Мінфіну за погодженням з Нацбанком.

Незважаючи на всі зауваження, експерти визнають, що законопроект закладає хорошу базу для впровадження в Україні сучасного валютного законодавства. «Успішність його впровадження залежатиме від тих правок, які будуть пропонуватися, від ухвалення парламентом пакету законів анти-BEPS, насамперед від того, як розпорядиться своїми повноваженнями сам Нацбанк, ухвалюючи нормативні акти, що регулюють валютні відносини», – резюмує Марія Репко.

Повне зняття всіх встановлених Нацбанком тимчасових обмежень може статися тільки через два роки. «З огляду на досвід нововведень, ми вважаємо, що норми законів мають вводитися поступово, а також необхідно передбачити умови «перехідного періоду» – механізм продовження дії старих норм і набуття чинності нових», – вважає Олена Коробкова.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.