Валютні борги звільнили від інфляції
Прострочення валютних боргів має обходитися позичальникам дешевше, ніж гривневих кредитів. Верховний суд вирішив, що такі кредити не повинні індексуватися на рівень інфляції, оскільки в Україні не розраховується доларова інфляція. Банкіри вважають, що заборона на додаткові донарахування не знизить їхніх доходів під час стягнення валютних боргів.
Валюта не співвідноситься з інфляцією
Банки зможуть менше заробляти на стягненні проблемних валютних кредитів. Верховний суд своєю правовою позицією визначив, що при простроченні валютного боргу позичальники не повинні сплачувати кредитору пеню з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення. Суд послався на те, що офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Тому індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта, яка в цьому випадку була предметом договору, – ні. Таке рішення суд виніс 27 січня у справі про валютний борг між двома фізособами на $32,9 тис. Пеня за прострочення боргу була зменшена на суму інфляційних втрат – 143 тис. грн.
Право на повернення
Банкіри стверджують, що не стягують «інфляційний борг» за прострочення валютних кредитів. «Ціни в Україні встановлюються в національній валюті. Тому індексації підлягає лише гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає», – говорить начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Але пеня за прострочення валютних кредитів все ж стягується. «Залежно від умов договору, боржник, який прострочив, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) і відшкодувати збиток (як приклад, інфляція – збиток від знецінення грошей). Якщо відповідальність за порушення грошового зобов'язання не передбачена договором, сторони вправі керуватися нормами закону, зокрема, ст. 625 Цивільного кодексу. І пеня, і індекс інфляції розраховуються на суму непогашеного зобов'язання (тіло кредиту, відсотки), – розповідає директор департаменту проблемних активів банку «Хрещатик» Богдан Дубенський. – Ніхто не обмежує комерційні банки в праві стягувати пеню за валютними боргами. Крім того, сторони несуть курсові ризики – на сьогодні вони не на користь позичальника».
При цьому заборона на стягнення інфляційної складової не надто вплине на повернення боргів. «На процес повернення валютних кредитів і дохід банку зараз впливають зовсім інші норми або їх відсутність. Це мораторій на стягнення предмета іпотеки, неможливість реалізації земельних ділянок на електронних торгах, «протистояння» виконавчої служби на стягнення боргу у валюті платежу», – зазначає Богдан Дубенський.
Банкіри намагатимуться полюбовно вирішити з позичальниками валютні суперечки. «Валютні кредити є для банків серйозним питанням, що вимагає особливої уваги. Для більшості банків стягнення пені з урахуванням інфляції буде можливим тільки в судовому порядку. Проте в даному випадку розмір пені та штрафів з урахуванням інфляції може перевищувати суму заборгованості. Тому клієнтові вигідніше домовитися з банком про погашення в несудовому порядку, в тому числі й шляхом рефінансування заборгованості в гривню», – зазначає начальник управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Сергій Романенко.
ТОП-новини