Справа в аукціоні

Національний банк обіцяє використовувати чотири види валютних інтервенцій для «впливу на амплітуду і швидкість зміни валютного курсу», йдеться в Стратегії валютних інтервенцій НБУ на 2016-2020 роки. Традиційним інструментом залишається «валютний аукціон», який проводиться серед усіх банків за множинними курсами. В окремих випадках НБУ влаштовуватиме «інтервенції за єдиним курсом», а також «адресні інтервенції» за запитом Кабміну.

Четвертим інструментом стане «інтервенція за запитом найкращого курсу». Новий вид аукціонів проводитимуть без попереднього анонсу, що дозволить заощадити час і більш оперативно реагувати на зміну курсу на міжбанку. «Запит кращого курсу може бути проведено за 10 хвилин. Це буде швидко впливати на курс, тоді як аукціон є більш тривалою процедурою», – стверджує директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко. Запит цін, за якими банки будуть готові купити-продати валюту, Нацбанк висилатиме лише банкам з найбільшими обсягами операцій на ринку. «Це не зовсім маркет-мейкери, оскільки такі операції не можуть бути нав'язані. Буде проведено запит на 15-20 банків, щоб вони запропонували нам кращу ціну. Після цього найкраща ціна буде визначена автоматично», – пояснив регулятор.

Мінімізація участі

Цілі валютних інтервенцій НБУ в короткостроковій перспективі складно досяжні одночасно – це контроль над інфляцією і нарощування резервів. «Наше головне завдання – накопичення валютних резервів. Вони поки що знаходяться на недостатньому рівні, хоча він набагато комфортніший, ніж рік тому – зараз резерви покривають чотири місяці імпорту. Також нашою метою є згладжування коливань на валютному ринку. Зараз на ньому є обмеження, основне – 0,1% купівлі валюти у власну позицію протягом дня. Іноді трапляється, що є надмірна пропозиція валюти, а банки не можуть її купити, щоб продати наступного дня. Тому Нацбанку часто доводиться викуповувати валюту, бо фізично немає покупців», – розповідає Сергій Пономаренко.

Крім того, інтервенціями Нацбанк планує впливати на рівень інфляції, оскільки за високої доларизації будь-яка зміна курсу часто впливає на рівень цін. «Зараз нашою цільовою інфляцією є 12%. Але девальвація гривні може вплинути на цю цифру. Тому це той фактор, який змушує Нацбанк проводити інтервенції», – зазначає директор департаменту.

Рівна участь

Банкіри очікують позитивний ефект від нового виду інтервенцій за умови рівного доступу всіх учасників ринку до нового інструменту. «Такі інтервенції допоможуть оперативно згладжувати курсові коливання, адже НБУ зможе включатися в торги безпосередньо в моменти значної волатильності. Під час аукціонів така оперативність відсутня, і проміжок часу від моменту оголошення аукціону до моменту його проведення іноді нівелює ефект від його проведення, – каже головний скарбничий Неос Банку Наталя Жиленко. – Інтервенції також допоможуть НБУ уникнути необгрунтованого завищення або заниження курсу на ринку в момент їх проведення. Банки не зможуть, як під час аукціону з викупу валюти, притримати продаж валюти на ринку і подати заявку на продаж в НБУ за курсом вище, ніж на момент оголошення аукціону. Таким чином, Національний банк зможе виключити операції купівлі-продажу валюти за завищеним курсом».

З іншого боку, постійна присутність НБУ на ринку свідчить про його неефективність. «В умовах неліквідного ринку та існуючих обмежень реалізувати такий інструмент можна, але він не буде істотно впливати на ефективність інтервенцій. Обговорюваний алгоритм інтервенцій широко використовується на високоліквідних ринках, але реалізується через інтервенції на електронних майданчиках в анонімній склянці заявок, а не через створення особливої групи банків, допущених до інтервенцій, – вважає скарбничий БТА Банку Дмитро Лазарєв. – Надання преференцій учасникам оперативних інтервенцій має вести до підвищення їхньої відповідальності та підвищення прозорості їхніх операцій на валютному ринку. Надання преференцій без додаткових вимог призведе до дискримінації Нацбанком більш дрібних учасників ринку, порушення принципів конкуренції та перетоку клієнтів до групи привілейованих банків».

Валютний дефіцит

Новий механізм інтервенцій не зможе змінити структуру балансу попиту і пропозиції, а отже, не зможе змінити і напрям руху курсу. «Такий інструмент застосовуватиметься не часто – вже на етапі, коли ситуація на валютному ринку майже повністю стабілізується, але усе ще виникатимуть незначні ситуативні хвилювання. Сама стратегія інтервенцій не передбачає необхідність повністю змінювати тренди валютного ринку, а спрямована на тимчасове коригування або уповільнення невеликих курсових хвилювань, як у бік зростання курсу, так і його зниження», – вважає директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний.

Ринок пристосується до нових правил. «Спочатку після впровадження такої схеми роботи ринок буде більш волатильним, з більш різкими змінами курсу валюти, оскільки банкам необхідний час для адаптації. В подальшому передбачувана робота банків-маркет-мейкерів дозволить згладжувати зміни курсу, і НБУ зможе зосередитися на макроекономічних цілях в своїй роботі», – стверджує начальник управління казначейства Індустріалбанку Антон Марюхніч.