Оцінювачів залишать без роботи

ФГВФО запустив пілотний проект з продажу активів банків-банкрутів за номінальною вартістю без передпродажної оцінки. «Неодноразово Фонд заявляв про погану якість банківських активів, які дісталися нам у спадок. Їх ринкова вартість в рази нижче, ніж записана «на папері»: за балансової вартості у 470 млрд грн оціночна ледве перевищує 100 млрд грн», – заявив учора директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

При цьому Фонду не вдавалося продавати активи навіть за оціночною ціною: в ході аукціонів ціна падала ще більше, або лоти взагалі ніхто не купував. Це дало політикам формальні підстави для звинувачення ФГВФО у штучному заниженні цін на активи для корупційного заробітку. Приміром, в листопаді 2016 року лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко принесла до Національного антикорупційного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з «заниженою» оцінкою активів банків-банкрутів.

За словами заступника директора-розпорядника Фонду Світлани Рекрут, відмова від визначення оціночної вартості активів дозволить заощадити мінімум п'ять місяців, які зараз займає оцінка. Якщо виставлений лот не буде продано за номінальною вартістю, то на кожному наступному аукціоні початкова ціна продажу активу знижуватиметься на 10%, але при цьому учасники зможуть конкурувати між собою і грати на підвищення ціни. У Фонді не змогли назвати інтервал між торгами, але пообіцяли, що все пройде «швидко». Зараз, якщо лот не продався з першого разу за оціночною вартістю, Фонд має провести його переоцінку, перш ніж знову виставити на продаж. При цьому одне таке «коло» триває місяць-півтора.

Якщо покупець не з'явиться і на восьмих торгах (-70% від початкової ціни), непродані лоти об'єднають в пули. Планка 30% була обрана тому, що права вимоги за кредитами продаються в середньому за 27% від номіналу. Ці пули продаватимуться, зокрема, і за принципами голландського аукціону: заплановані кроки щодо зниження ціни будуть проходити протягом одного дня, поки хтось не викупить пул. «Це дозволить частково компенсувати тривалість нового алгоритму продажів, коли торги стартують з балансової вартості. Адже відомо, що з часом активи, особливо коли йдеться про кредити, втрачають свою привабливість для інвесторів», – сказала Світлана Рекрут. За її словами, детальні умови об'єднання активів у пули (мінімальний та максимальний розмір пулу, «крок» зниження вартості лота, мінімальна ціна, за яку Фонд готовий продати пул) ще не визначені. «Пуліруючи активи, ми зможемо «підігріти» ринок і залучити іноземних інвесторів», – вважає пані Рекрут.

Тривалий термін процедури продажу активів був однією з причин слабких результатів Фонду – за минулий рік ФГВФО продав кредитний портфель банків-банкрутів усього на 3,2 млрд грн. Хоча, природно, є й інші вагомі причини провалу.

Включать усіх

Пілотний проект, в якому візьмуть участь 70 банків-банкрутів, триватиме до кінця літа 2017-го. «За цей час ми внесемо зміни до нашої нормативно-правової бази», – пояснила Світлана Рекрут. У Фонді очікують, що до вересня 60-70% активів продаватимуться за новою системою. Фонд запропонує Нацбанку продавати за новою системою також активи, які знаходяться в заставі у регулятора. Поки ж серед активів, що виставляються на продаж за номіналом, немає застав НБУ.

Нова система продажів активів націлена в першу чергу на продаж кредитів, на які припадає 80% балансової вартості активів неплатоспроможних банків. Половина всіх кредитів – це борги 600 груп великих позичальників, більшість з яких є пов'язаними з банками-банкрутами особами і припиняють платити за кредитами мало не в день запровадження в банк тимчасової адміністрації. Часто забезпеченням за такими інсайдерськими позиками виступало неліквідне майно і «сміттєві» цінні папери, тому ніхто не хоче їх купувати. Тільки 5% позичальників продовжують обслуговувати свої зобов'язання після переходу банку під управління ФГВФО, і ось ці клієнти могли б зацікавити нових інвесторів.

Ідея чекала своєї черги

Потенційні покупці ще рік тому пропонували ФГВФО перейти на голландські аукціони. «Від підписання ліквідаційного балансу банку до початку продажів активів минають місяці: поки Фонд збере попередні оцінки, поки визначить оціночну вартість активу, поки виставить його на торги. За цей час якість активів падає в рази, і за них не можна виручити навіть оціночну вартість», – говорив восени співвласник одного з банків.

Тоді основним ризиком голландського аукціону банкіри називали відсутність потенційних покупців, в результаті чого лоти на сотні мільйонів гривень могли б піти з молотка «за копійки». Зараз, за ​​словами представників майданчиків, інтерес до активів з боку покупців зростає, тому попит буде вище, ніж «нульовий». «Покупці стали краще розбиратися в тому, що відбувається. Ті, хто боявся купувати, раз спробували, у них вийшло, і тепер вони частіше цікавляться активами Фонду. Повторно пробують свої сили навіть ті, у кого першого разу угода не відбулася. Як правило, у них не вистачило грошей «перебити» більш високу ціну», – говорить керівник проекту «Публічні аукціони» торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua Анна Теселько.

Ініціатива Фонду зніме проблему оцінки активів, адекватність якої викликала питання у всіх учасників процесу. «Ми всіляко підтримуємо таку ініціативу Фонду, оскільки вважаємо, що це дозволить вирівняти ринкову ціну і частково уникнути проблеми неадекватної оцінки активів», – вважає Ганна Теселько. «Зміни в процедурі реалізації майна ФГВФО, спрямовані на впровадження реальних ринкових механізмів продажу і скорочення бюрократичних термінів на прийняття рішень, знайдуть підтримку серед учасників ринку і, на нашу думку, сприятимуть збільшенню надходжень від проведення аукціонів», – вважає генеральний директор порталу UBIZ.ua Олексій Маловічко.

Новий механізм вирішить ключові проблеми реалізації активів ФГВФО: високу початкову вартість і тривалі терміни прийняття Фондом рішень з продажу проблемних активів. «Існування цих проблем на практиці призводить до негативних наслідків, як для Фонду, так і безпосередньо для самого активу. Відбувається стрімке знецінення активів, тому бажання «притримати» актив до реалізації за бажаною, часто необгрунтованою ціною, завдає більше шкоди Фонду, ніж позитиву. Адже в будь-якому випадку в умовах ринкової економіки і транспарентної системи реалізації активів товар коштує не стільки, скільки хоче за нього отримати продавець, а його ціна якраз і формується на такому ринку на підставі попиту і пропозиції», – стверджує Андрій Маловічко.

А ось сам механізм голландського аукціону викликає питання. «У кожної моделі є як свої плюси, так і мінуси. Виходячи з нашого досвіду, кращих результатів з реалізації майна вдавалося досягати під час проведення аукціону з англійської моделі (аукціон на підвищення ціни), але за умови низької початкової вартості. Це дозволяло залучати значну кількість учасників, що, безумовно, призводило до значного зростання ціни. Однак з огляду на те, що Фонд через безліч причин практично не має можливості виставляти активи з початковою вартістю, яка значно нижче за ринкову, голландський аукціон – чи не єдиний вихід із ситуації, яка склалася, і має забезпечити більш ефективну систему реалізації активів», – говорить Олексій Маловічко. Хоча майданчики не знають детальних умов проведення таких аукціонів, і їм потрібен час, щоб внести правки до ІТ-забезпечення електронних майданчиків після офіційного оприлюднення нових правил аукціонів.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.