План продажів

Національний банк України намагається активізувати продаж застав, які він отримав після банкрутства десятків банків, що брали у нього кредити. Від сьогодні НБУ обіцяє на своєму сайті публікувати інформацію про усі активи, що виставляються на торги. Заборгованість неплатоспроможних банків перед НБУ на початок 2016 року становила 51,15 млрд грн.

Велика частина цих позик була видана ще до початку кризи – банки-банкрути винні НБУ 25,47 млрд грн за кредитами, отриманими до 2014 року. За I півріччя 2014-го вони отримали ще 21,27 млрд грн, а в подальшому – усього 4,41 млрд грн.

Під ці кредити центробанк отримав застави на 130,83 млрд грн. Формально, це більш ніж у 2,5 раза покриває видане рефінансування. Але в реальності ринкова вартість застав набагато менше: частково – через негативну економічну ситуацію в країні, частково – через наперед фіктивно завищену вартість застав.

Найбільша частина застав – кредити юросіб на 56,3 млрд грн (заставою виступають права вимоги за боргом таких підприємств перед банком). На другому місці – роздрібні позики (39,2 млрд грн), які надали Нацбанку в заставу банки «Дельта» і «Надра». Брав НБУ в застави нерухомість, цінні папери і транспорт.

Значна частина застав є неякісною. «Нацбанк брав неліквідні застави або застави за завищеною ціною. Наприклад, у нас були випадки, коли ми отримували фальшиві документи на землю. Або нерухомість була оцінена у 66 млн грн, а тепер ми її не можемо продати навіть за 15 млн грн, – розповів директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник. – Зрозуміло, що в таких випадках шанси виручити щось за ці застави є дуже низькими». Тому минулого року НБУ проводив з платоспроможними банками реструктуризацію кредитів рефінансування і переоцінку наданих під них застав, у тому числі з заміною «поганих» застав на «хороші». І якщо якийсь з поки ще «живих» банків незабаром збанкрутує, НБУ буде більш захищеним.

Проблеми реалізації

Поки НБУ виручив від продажу застав 1,1 млрд грн. На цей рік план більше – 12,8 млрд грн. «Процес реалізації активів дуже складний. Наприклад, Дельта Банк збанкрутував рік тому, на ліквідацію його відправили восени, і тільки в квітні 2016 року розпочнеться реалізація його активів. У цей час кредитні портфелі погіршуються, мало хто з позичальників платить», – констатує Ігор Будник.

Крім того, у Нацбанку є претензії до Фонду гарантування вкладів фізосіб, який продає активи банків-банкрутів. «Фонд реалізував усього 8% застав, які ми їм погодили. Ми незадоволені процесом, він побудований неефективно і несе корупційні ризики. Фонд формально підходить до оцінки, реалізація рапорошена на кілька майданчиків, хоча є вимога прем'єр-міністра і наша продавати їх тільки через СЕТАМ», – каже Ігор Будник.

Потенційні інвестори підтверджують непрозорість процедури продажу активів. «Ми хотіли б отримати доступ до окремих кредитів і активів банків-банкрутів. Хотіли зробити це іще в 2015-му, але не отримали доступу до інформації про ці активи», – говорив раніше президент Альфа-банку Олександр Луканов.

Для ФГВФО однією з головних проблем є повернення активів у збанкрутілі банки. Багато з них перед впровадженням тимчасової адміністрації передавали кредитні портфелі, застави та майно третім особам. «Така ситуація практично у всіх банках. Винятком є ​​лише ті установи, які були визнані неплатоспроможними дуже оперативно, і там просто не встигали вивести активи», – говорить заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Виводилися навіть активи, передані напередодні Нацбанку в забезпечення. За ними зараз тривають суди. «Багато банків виводили активи: ВіЕйБі Банк, Дельта Банк, «Порто Франко», Златобанк, «Київська Русь»та ін. Велика частина цих операцій визнана нікчемною. Ми вважаємо, що суди вищих інстанцій підтримають цю позицію», – сподівається Ігор Будник.