Нова реальність

Банківська система вже майже місяць працює в умовах коронавірусного карантину. Він змушує банки корегувати свою політику в режимі «сьогодні на сьогодні». Кредитні установи закрили чверть своїх відділень, а в решті скоротили період роботи. Одночасно вони запропонували клієнтам відмовитися від готівки і перевести свої операції в Інтернет. «Опорні відділення банків працюють. Призупинена робота лише відділень у закритих через карантин будівлях та тих, які майже не мають клієнтів. Близько 75% всієї філіальної мережі банків продовжує працювати», – запевняє перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. В такому режимі банки пропрацюють мінімум до 24 квітня.

Жодних обмежень на валютні операції чи зняття депозитів НБУ не запроваджував, але рекомендував банкам розпочати реструктуризацію кредитів клієнтів – фізичних і юридичних осіб, які постраждали від карантину. Нацбанк просить банки надати позичальникам кредитні канікули, наприклад, звільнити клієнтів в період карантину від необхідності повертати основну суму боргу. Але доведеться сплатити відсотки, розповідають банкіри, а несплачені платежі подовжать загальний термін кредиту.

Парламент вже заборонив банкам та іншим кредитним установам підвищувати ставки за діючими кредитними договорами і нараховувати в період карантину пені чи штрафи за простроченими споживчими кредитами. Нацбанк переглянув частину правил, пом’якшивши вимоги до капіталу, та спростив банкам отримання ліквідності. «НБУ оперативно реагує на виклики, відтерміновує та пом’якшує регуляторні вимоги, з увагою сприймає конструктивні пропозиції. Завчасно анонсовано широку підтримку ліквідності, якщо в ній буде потреба», – зазначила виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Але не це зараз хвилює банківські установи.

Криза на порозі

Уряд очікує рецесію економіки України – вона впаде на 4,8%, а можливо, й більше, прогнозували в Офісі президента. Рейтингове агентство Fitch Ratings вже погіршило прогноз для української банківської системи до негативного. В нормальних умовах погіршення прогнозу ускладнило би вихід банків на ринок зовнішніх запозичень, але, зважаючи на ситуацію у світі, цей ринок найближчим часом для України і так буде зачиненим, зазначає начальник відділу ринкових досліджень банку «Південний» Сергій Дробот. Це завадить державним банкам рефінансувати виплати за єврооблігаціями, але обсяги виплат незначні, і їх можна здійснити за рахунок внутрішніх залучень.

Пані Коробкова каже про зростання ризиків, що зумовить зниження кредитної активності банків. «Значного росту кредитування, якого очікували банки цього року, не відбудеться. Це також обмежить потенціал подальшого нарощування доходів», – впевнена вона. Водночас карантин змушує банки розпочати перегляд своїх внутрішніх процесів, шукати нові можливості для нарощування операційної ефективності та прискорювати розвиток дистанційних сервісів.

«Важливо забезпечити роботу платіжної інфраструктури, доступ населення й бізнесу до продуктів та сервісів, готівки, валюти, забезпечити проведення реструктуризацій потенційно проблемної заборгованості та продовжити кредитування бізнесу, який значною мірою не постраждав від кризи та/або потребує фінансової підтримки», – вважає виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку Євген Заіграєв.

Поки невідомі реальні строки карантину, точні прогнози неможливі, констатує пан Заіграєв. За сценарію, якщо карантин буде продовжено до травня або пізніше, він прогнозує падіння процентних доходів банківської системи через уповільнення кредитування приватних осіб та бізнесу; формування додаткових резервів через зниження якості обслуговування кредитів позичальниками; падіння комісійних доходів через зниження ділової активності; призупинення інвестицій банків у розвиток бізнесу; прискорення дигіталізації бізнесу – переведення операцій та комунікації в онлайн.

За умови продовження карантину на період до вересня і фактичної зупинки української економіки та розгортання світової кризи в Кредобанку прогнозують оптимізацію витрат банківських установ, в тому числі скорочення відділень та персоналу, а також потенційний вихід з ринку 10-20 банків.

В будь-якому випадку, зазначає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, банківській системі доведеться реагувати та підлаштовуватися під карантин та наслідки епідемії. Йому очевидно, що доходи населення впадуть через втрату роботи всередині країни та неможливість поїхати на заробітки за кордон. Він каже, що це одразу позначиться на споживчому кредитуванні: «Поки доходи населення зростали, а споживчі настрої були рекордно високими, банки активно нарощували кредитування. Зараз банки будуть підвищувати вимоги до позичальників та знижувати відсоток схвалених кредитів: кредитів видаватимуть менше, тому портфелі скоротяться внаслідок погашень».

Але споживче кредитування не зупиниться. «Банки видаватимуть кредити, тому що кредитувати для банків – це як дихати для людини. Потік заявок на наш кредитний центр не змінився, кількість бажаючих взяти кредит лише зростає. Банки будуть зменшувати апетит до ризику, але ж кредитування не зупиниться: кредитні ліміти не зменшені, офлайн-магазини просто перейшли в онлайн, кеш-кредити банки видають і видаватимуть», – очікує голова правління Форвард Банку Андрій Кисельов.

«По корпоративному сектору очікую зниження видачі кредитів через побоювання погіршення фінансового становища позичальників. Але на відміну від споживчих кредитів портфель кредитів юросіб скорочувався попереднього року, тобто нас чекатиме ще більша просадка», – прогнозує пан Демків. Але не всі галузі однаково вразливі перед кризою. Аналітик очікує збереження обсягів кредитування аграрного сектору: «Якщо галузь нормально пройде цей сезон і збере врожай на рівні минулого року, це буде дуже важливим фактором підтримки економіки України та гривні зокрема».

В будь-якому випадку банки кредитуватимуть, хоча й дуже обережно, впевнена Олена Коробкова. «Перевагу віддаватимуть перевіреним клієнтам з позитивною історією відносин з банком. У цьому контексті схильність до виконання власних зобов’язань може мати перевагу над суто економічними показниками. Клієнти, які в минулому, незважаючи на тимчасові труднощі, повертали кредити, набагато цінніші для банків, ніж ті, хто готовий шукати підставу, щоб не платити», – вважає вона.

Знову зростання NPL

Рівень поганих кредитів в цих умовах неодмінно зросте, хоча український показник і так один з найвищих у світі, зазначає Михайло Демків. На його думку, потенціал зростання NPL незначний, але збільшення витрат на резервування змусить акціонерів банків замислитися над долею рекордних прибутків 2019 року. «З одного боку, акціонери не проти вивести капітал через побоювання девальвації, а Мінфін – через потребу у фінансуванні видатків бюджету, з іншого боку – банкам знадобиться капітал, щоб пройти кризу без потреби у його довнесенні пізніше», – пояснює експерт.

Перші проблеми банки побачать вже у квітні, коли чимало клієнтів не зможуть оплатити обов’язкові кредитні платежі за березень. Рівень проблемності цих кредитів відрізнятиметься від банку до банку, в залежності від сегменту бізнесу, в якому працює кредитна установа, та її попереднього апетиту до кредитного ризику, каже Євген Заіграєв. «Поки бачимо, що реструктуризації та кредитних канікул точно потребуватимуть клієнти, бізнес яких повністю закритий сьогодні та не генерує грошового потоку. У випадку Кредобанку це лічені відсотки кредитного портфеля. Але надалі ситуація може динамічно змінюватись в залежності від розвитку подій», – попереджає пан Заіграєв.

На початку 2020 року рівень NPL знаходився нижче 50%, і його подальша динаміка залежить від тривалості всеукраїнського карантину. «За умови короткостроковості дії карантину не очікується суттєвого зростання рівня та обсягу NPL, тому що більша частина проблемних випадків може бути врегульована програмами реструктуризації на період три-шість місяців», – прогнозує фінансовий директор Форвард Банку Олександр Пасенко. Якщо карантинні обмеження будуть подовжені, то зростання рівня NPL він вважає неминучим, оскільки економіка не готова до настільки тривалої зупинки.

При цьому помітного банкопаду фінансисти не очікують. «Ми очікуємо часткове зниження якості кредитного портфеля банківської системи, зокрема зростання частки нового NPL в межах 10%. Можливим є звуження спредів між активами та зобов’язаннями внаслідок реалізації процентного ризику (пасиви переоцінюються швидше, ніж активи)», – зазначає директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку Володимир Пономарьов. На його думку, ці фактори тиснутимуть на прибутковість банківського сектору, яка, вочевидь, суттєво зменшиться порівняно з минулим роком. Однак він очікує, що вплив ризику ліквідності не буде настільки суттєвим, як в попередні кризи, оскільки банківська система має структурний профіцит ліквідності в національній та іноземній валюті.

Розхитані нерви вкладників

Ліквідність банківської системи України значна, але стрімка втеча депозитів може боляче вдарити як по ринку, так і по окремих його гравцях. В січні – лютому 2020-го у нас ще спостерігалась позитивна динаміка залишків коштів фізичних осіб: гривневі заощадження населення в банках на депозитах, рахунках і картках зросли за два місяці на 12,8 млрд грн (+3,8%), а валютні – на $150 млн (+1,5%).

В першу декаду березня спостерігався приріст залишків, але з середини місяця, після початку карантину у зв’язку із поширенням коронавірусу і зростанням попиту на іноземну валюту, динаміка пасивів фізичних осіб у банківській системі в цілому має негативний характер, розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Південний» Артем Сємєйнов.

Оперативний моніторинг Національного банку підтверджує, що в березні відбувся відтік коштів населення: гривневі залишки скоротилися на 2,75 млрд грн (-0,8%), а валютні – на $19 млн (-0,2%). Але 25-го числа відбувся позитивний злам ситуації. Якщо з 2 по 25 березня гривневі кошти фізосіб скоротилися на 6,75 млрд грн (-2%), то за останній тиждень місяця вони зросли на 4 млрд грн (+1,2%). Валютні залишки в останні дні березня залишалися стабільними – скоротилися на $2 млн. Але це можна пояснити дефіцитом готівки в касах банків, які чекали на літак Нацбанку з доларами США.

Погіршення ситуації може вплинути на відсоткову політику банків. Якщо до березня банківська система знижувала ставки за депозитами фізичних осіб, то зараз зниження припинилося. З початку квітня Український індекс банківських ставок фізичних осіб UIRD демонструє невеликий приріст дохідності гривневих депозитів: річних – на 0,41 в.п., піврічних – 0,42 в.п., а тримісячних – на 0,37 в.п.

Ставки за депозитами в іноземній валюті або залишилися незмінними, або зросли максимум на 0,25%. І, найвірогідніше, знизяться до кінця року, очікує Артем Сємєйнов.

«Значного відтоку за депозитами ми поки не бачимо. Перерозміщення депозитів нашими вкладниками становить 75%, переважно в національній валюті. Були певні труднощі, пов’язані з готівковою валютою, проте нині ми практично в повному обсязі підкріпили валютою всі наші відділення, і вкладники можуть отримати свої вклади як у гривні, так і в іноземній валюті. Єдине, що продовжимо обмежувати, – придбання значних сум готівкової валюти через дистанційні канали та отримання її в касі», – розповідає голова правління ТАСкомбанку Володимир Дубєй. У таких випадках банк пропонує клієнтам розміщувати отримані долари на депозитах – передусім для обмеження спекуляцій на валютному ринку, які в підсумку негативно впливають на курс іноземної валюти.

В Кредобанку відзначають приріст пасивів юридичних осіб у гривні та валюті. «Очікуємо, що тенденція продовжуватиметься, бо клієнти шукають надійні банки, а бізнес призупинив інвестиції та інші необов’язкові витрати, і гроші акумулюються на рахунках», – пояснює Євген Заіграєв.

Пасиви приватних осіб, особливо у валюті, в Кредобанку незначно знизилися, а в цілому (з урахуванням пасивів у гривні) їх зростання уповільнилося. В разі продовження кризи на значний період в Кредобанку прогнозують поступове зниження депозитів домогосподарств через потребу витрачати кошти на споживання. «Регулятор уважно спостерігає за ситуацією і системних відтоків не відзначає. Банки також не сигналізують про панічні атаки клієнтів», – заспокоює Олена Коробкова.

Вона вважає, що у кожного банку є заздалегідь підготовлений план дій на випадок кризових ситуацій. «Банківська система в цілому готова до погіршення макроекономічних умов та реагування на стреси неекономічного походження», – впевнена Олена Коробкова. Банки почали перегляд своїх планів, які залежать від багатьох факторів, але на головний з них – термін карантину – вони вплинути не можуть.