Небанківські вкладення

Банкрутство Банку Михайлівського стало найгучнішим в поточному році не через розмір (установа була невеликою, в рази менше, ніж збанкрутілий банк «Хрещатик»), а через схему, яку реалізувало колишнє керівництво банку. Співробітники «Михайлівського» залучали гроші населення не лише на банківські вклади, але й на рахунки двох фінансових компаній, які обіцяли платити більш високий відсоток. «Проведення», нібито здійснені в банку протягом останніх днів перед банкрутством, усе ж не дозволили інвесторам повернути свої вкладення за рахунок Фонду гарантування вкладів фізосіб. Влада вважає, що гроші інвесторам повинні повертати фінансові компанії або страховик, який застрахував договори. Поки ніхто нічого не заплатив 14 тисячам чоловік, які «втратили» 1,5 млрд грн. Інвестори вирішили, що гроші повинен видати ФГВФО, і регулярно пікетують його.

Фінансовим компаніям, які мають ліцензію Нацкомфінпослуг, дозволено залучати кошти населення. Банкам при цьому не заборонено як посередникам зараховувати ці суми на рахунки фінкомпаній. Компенсації в разі банкрутства банку підлягають тільки кошти фізосіб на банківських рахунках. Решта вкладень не гарантуються.

За фінансовими операціями стежать два регулятора – Нацбанк і Нацкомфінпослуг. Перший займається наглядом за сотнею банків, другий – за більш ніж 2,5 тис. небанківських фінансових установ. Але, як виявилося, за операціями співробітників «Михайлівського» ніхто не стежив. У прес-службі НБУ сказали FinClub, що не знають, які ще банки таким чином залучають гроші. Хоча раніше в. о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова говорила, що «Михайлівський» не єдиний використовував схему.

У Нацкомфінпослуг не відповіли на запит, але раніше спростовували право фінкомпаній залучати кошти у населення. «"Фінансова компанія" – звучить гарно, прикладають сертифікат, виданий Нацкомфінпослуг, в ньому є поняття «позика» і «залучення коштів», людина дивиться і навіть не замислюється, що залучати кошти вони мають право тільки від юросіб», – говорив член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. Громадяни вносили гроші за договорами фінансової позики на рахунки компаній, які мали ліцензію на подання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

Без гарантії

FinClub спробував розібратися в ризиках небанківських інвестицій. Виявилося, що ризиковані фінансові продукти своїм клієнтам пропонують щонайменше три банки.

Одним з найбільш відомих проектів із залучення негарантованих коштів у населення є проект «Кредити українському бізнесу» від ПриватБанку. Клієнти банку можуть видати кредит підприємству під 28% річних. Але така інвестиція не є вкладом, тому не підпадає під гарантії. В умовах кредитування вказано, що ці позики застраховані в страховій компанії «Інгосстрах», що дружня до ПриватБанку. «При такому вкладенні інвестор двічі підписує документ про те, що це не депозит і він не гарантується Фондом гарантування. Регулятор не відповідає за ці ризики, – розповідає голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет. – У разі неповернення виданого кредиту банк бере роботу з позичальником на себе. Інвестор при цьому може втратити відсотки, але тіло інвестиції застраховано».

Ще одним варіантом залучення грошей населення є продаж складних фінансових продуктів. «Завдяки нашому партнеру – страховій компанії ТАС – ми пропонуємо продукт інвестиційного страхування «ТАС-Інвест». Кошти клієнтів інвестуються в інструменти фондового ринку, приміром, облігації державної позики, активне управління якими дає можливість отримати дохід вище, ніж за банківським депозитом. Крім того, страхова компанія гарантує повернення 100% вкладених коштів незалежно від ситуації на фондовому ринку», – говорить заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк.

Продажем фондових продуктів займаються співробітники ОТП Банку в його відділеннях. «Операції купівлі-продажу цінних паперів фондів «ОТП Капітал» здійснюються через будь-яке відділення ОТП Банку», – зазначено на сайті компанії «ОТП Капітал».

Деякі банки планують запустити подібні послуги в своїх відділеннях в майбутньому. «Проблема з компаніями з управління активами інша і полягає в тому, що ані реального ринку, ані достатньої кількості фінансових продуктів, ані інструментів хеджування ризиків немає. В процесі формування фінансового ринку з розвитком ряду напрямків для реального, юридично захищеного інвестування банк планує надавати такі послуги в рамках концепції private banking», – каже голова правління АльтБанку Ігор Волох.

Особисті ризики

Держава гарантує банківські депозити фізосіб на суму до 200 тис. грн, а також усі вклади в Ощадбанку та інвестиції в держоблігації. Інвестиції в інші інструменти ризиковані. «Розміщення коштів у фінансових компаніях є привабливішим для клієнтів через більш високу прибутковість порівняно зі звичайним депозитом в банку. Клієнт доручає керуючим компаніям розміщувати свої кошти в акції або інші цінні папери, або здійснювати торгівлю ними на валютному ринку Forex. Прибутковість від вкладень може досягати від 50% до 100% річних, – говорить заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін. – Однак в разі невдалого вкладення довіритель може втратити як прибутковість, так і самі вкладені активи. Таким чином, ризики невдалого інвестування коштів КУА несе сам клієнт».

Ризики розміщення коштів на фондовому ринку залишаються високими. «Інвестиційна прибутковість може тільки прогнозуватися, але ніколи не гарантуватися, навіть якщо використовуються різні інструменти хеджування ризиків. Ми вважаємо, що кошти клієнта мають бути максимально захищеними і приносити йому розумний дохід в залежності від ринкової ситуації. Саме з цієї причини час пропонувати фондові продукти клієнту в Україні ще не настав», – говорить директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Ольга Щербина.