За півціни

Технології перехресного субсидування, які застосовуються торговцями і банками для стимулювання продажів автомобілів і побутової техніки, вже використовуються навіть на страховому ринку. Креді Агріколь Банк, «АХА Страхування» і виробник продукції для аграріїв «Сингента» за підтримки IFC запустили страховий продукт для аграріїв. Сільгоспвиробники платитимуть лише половину страхової премії: 2% – при страхуванні зимових ризиків і 1,5% – при страхуванні на весняно-літній період. Решту заплатить Креді Агріколь Банк або компанія «Сингента».

Для участі в програмі аграрій, звичайно, повинен взяти кредит в Креді Агріколь Банку або купити засоби захисту у компанії «Сингента». Перших клієнтів шукатимуть в Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях. «Ми проаналізували втрати аграріїв у різних регіонах. У 2002-2003 роках сільгоспвиробники в Полтавській області втратили до 95% врожаю пшениці», – пояснює вибір керівник групи розвитку бізнесу компанії «Сингента» в Україні Хелен Феірлемб.

Програма покриває погодні ризики, епідемії, протиправні дії третіх осіб і знищення врожаю тваринами. Виплата здійснюватиметься при втраті більше 50% врожаю. Страхова сума становить 80% від витрат сільгоспвиробника. Франшиза – 5%. Збором документів для отримання виплати займатимуться сюрвеєри. Надавати документальне підтвердження настання страхового випадку аграріям потрібно буде тільки в разі настання ризиків «протиправні дії третіх осіб» і «пожежа».

Співавтори програми розраховують збільшити клієнтську базу. «Ми сім років тому почали розвивати агрострахування в Україні. Але сьогодні рівень страхування посівів і майбутнього врожаю в Україні становить менше 5%, тоді як в США – вище 80%. Перспективи для зростання величезні. Аграріям потрібні нові продукти і зрозумілі умови», – говорить голова регіонального представництва IFC в Україні та Білорусі Руфат Алімарданов. «За останні 15 років в Україні п'ять разів траплялися природні катаклізми, які призводили до втрати врожаю. Змінюються погодні умови. Кіровоградська область перетворюється на Одеську», – нарікає Хелен Феірлемб.

Недобровільне страхування

Страховики зазвичай ділять аграріїв на три групи. Перша – компанії, які страхуються самі добровільно. Як правило, це компанії з іноземними інвестиціями або з високорозвиненою системою ризик-менеджменту. «Особисту ініціативу проявляють великі агрохолдинги, які мають значні земельні банки, а також підприємства з європейським капіталом, які розуміють роль страхування як механізму фінансового захисту. Такі гравці ринку мають свою страхову історію і самостійно «дозрівають» до агрострахування», – говорить начальник управління спеціальних видів страхування СК «Альфа Страхування» Ірина Корлиханова. Найбільш поширеним є страхування озимих на випадок повної загибелі. І хоча клієнтами зазвичай виступають великі агрохолдинги, більш уразливими є невеликі сільгосппідприємства і фермерства, які при настанні ризиків можуть втратити весь врожай.

Друга група – ті, хто страхується на вимогу кредиторів. «У них відношення до страхування скоріше як до неминучого обов'язку для отримання кредиту», – зазначає начальник департаменту корпоративного страхування СК «ІНГО Україна» Сергій Кривошеєв. Третя – аграрії, які оформляють контракти на поставку майбутнього врожаю. «Від постачальника потрібно надати страховку на цей врожай. Переважно це клієнти Аграрного фонду і ДПЗКУ», – уточнює він.

Різке скорочення і так невеликого ринку відбулося ще в 2009 році, коли була скасована державна підтримка агрострахування. «Обсяг зібраних страхових премій скоротився вшестеро. З 2009 до 2013 року відбувалася адаптація ринку до роботи в умовах відсутності субсидій. Спостерігалося поступове відновлення і за зібраними преміями: зафіксовано зростання втричі після кризового падіння. З 2013 року знову спостерігалося скорочення ринку, обумовлене загальним спадом економіки», – каже Ірина Корлиханова. І зараз активність аграріїв зберігається на рівні 2013-2015 років. «Без особливих змін у бік зростання», – зазначає вона.

Погода змусить

Серед причин, які гальмують популяризацію агрострахування, найчастіше страховики називають відсутність держпідтримки і нестачу вільних коштів. «Навантаження на бізнес аграріїв збільшилося з ростом витрат на вирощування продукції, а загальносвітове падіння цін на зерно і подорожчання кредитних ресурсів в Україні змушують учасників агробізнесу будь-яких масштабів скорочувати витрати», – пояснює директор з аграрного страхування СК «Країна» Олександр Загородній. Плюс податкова реформа – перерозподіл ПДВ на користь держбюджету – призводить до зниження доходів аграріїв і зменшує їхню готовність витрачатися ще й на страховку.

Важливу роль відіграє погода. «Протягом останніх чотирьох років Україна збирає рекордні врожаї, і далеко не останню роль в цьому відіграють сприятливі погодні умови. На всій території країни в ці роки практично не було масштабного впливу кліматичних ризиків, які могли б істотно знизити врожайність і спричинити серйозні збитки. Це психологічно розслабило аграріїв. У такі роки завжди зростає надія на «якось пронесе», а після невдалого року – зростає затребуваність страхування», – попереджає Олександр Загородній.

Саме кліматичний фактор може змусити аграріїв переглянути ставлення до страхування. «Кількість клієнтів, які почали страхувати добровільно в нашій компанії, зросла на 20%. Фермери стали обізнанішими і серйозніше ставляться до страхування. Сприяла цьому велика кількість природних катастроф 2016 року – бурі, урагани, град. Ми вже виплатили за такими подіями понад 2,7 млн грн», – говорить менеджер управління страхування майнових ризиків СК «PZU Україна» Олександр Муха. Він уточнює, що до цього року найбільшим попитом користувалося комплексне страхування. «Але у зв'язку з погодними умовами прогнозуємо збільшення попиту на вибіркові катастрофічні ризики», – очікує він.