Взяли за перевищення

Колишнього директора корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ Олега Макаренка, затриманого СБУ, заарештували на два місяці за підозрою в розтраті понад 600 млн грн в 2013-2014 роках. Такий забезпечувальний захід 1 вересня прийняв Апеляційний суд Києва, надавши йому альтернативу – заставу в 2 млн грн. Про підозру повідомили трьом фігурантам справи.

Дії колишнього керівництва НПФ привели до сумарних збитків у розмірі 900 млн грн. Справа розслідується за ч. 5 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем). «Ми сподіваємося на часткове повернення коштів як за рахунок майна боржників, так і за рахунок майна відповідачів, яке вилучатиметься в процесі слідчих дій. Або хоча б на справедливе покарання останніх за розкрадання коштів пенсіонерів і майбутніх пенсіонерів – співробітників НБУ», – цитує НБУ директора департаменту з управління діяльністю КНПФ Олега Курінного.

Спочатку, в лютому 2015 року, СБУ відкривала кримінальне провадження за фактами розтрати (ст. 191) і легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209), колишніми службовими особами НПФ Нацбанку. Але в ході розслідування звинувачення у відмиванні, ймовірно, були зняті.

Тоді в СБУ заявляли, що понад 10 тис. співробітників НБУ – учасників недержавної програми пенсійного забезпечення понесли «значні фінансові втрати». Службові особи розтратили 600 млн грн, скупивши на них цінні папери емітентів з ознаками фіктивності.

У 2013-2014 роках НПФ через біржу «Перспектива» купив облігації ТОВ «Ековіте» на суму 77 млн грн. «Зловмисники достовірно знали про неліквідність цих цінних паперів, оскільки особисто контролювали діяльність «Ековіте». У подальшому отримані кошти були легалізовані через низку підконтрольних шахраям приватних підприємств», – запевняли в СБУ.

Турбота про пенсіонерів

Недержавний пенсійний фонд НБУ був створений в 2006 році. Рік по тому Нацбанк домігся дозволу самостійно керувати ним: він і охоронець, і адміністратор, і керуючий активами, що в інших НПФ неможливо. Дуже швидко НПФ НБУ став найбільшим на ринку: до 30 червня 2014 року його активи становили 1,5 млрд грн (66% від загальних активів НПФ). Учасники ринку говорять, що про проблеми в НПФ НБУ знали ще в 2012 році. «Зверталися у НКЦПФР, і в Нацкомфінпослуг, але результату не було», – розповіли FinClub в одній з фондових компаній.

Ще в січні 2011 року НПФ очолював Сергій Брагін, а Олег Макаренко був його заступником. Але вже звіт за 2012-й Олег Макаренко підписував як директор дирекції з управління діяльністю корпоративного НПФ НБУ. У цьому звіті йшлося про те, що велика частина активів фонду вкладена в цінні папери – 62,32%, але в безпечні держоблігації – всього 3,28%. Майже усі куплені папери були корпоративними облігаціями (39,44%; 390 млн грн) і акціями (19,6%; 194 млн грн). За 2013 рік ці вкладення виросли до 487 млн грн і 205 млн грн відповідно.

Після зміни керівництва НБУ в 2014 році був проведений аудит, який виявив шахрайські схеми з виведення грошей з пенсійного фонду. «У звіті KPMG зазначено, що на кінець 2014-го вартість чистих активів становила приблизно 800 млн грн замість майже 1,7 млрд грн, про які заявляло колишнє керівництво фонду», – повідомили в НБУ. Ще один аудит зробила компанія E&Y.

Друге життя

Фонд інвестував у облігації компаній «Аксіома», «Тріумф», «Сонет», «Ековіте», акції біржі «Перспектива», у будівництво «Французького бульвару» через компанію «Новотек-Інвест». Після аудитів НБУ переоцінив активи фонду. Якщо на кінець 2014 року чиста вартість активів НПФ становила 1,612 млрд грн, то вже на кінець 2015-го активи впали на третину – до 1,005 млрд грн. Вартість акцій в портфелі скоротилася з 181 млн грн до 12 млн грн, корпоративних облігацій – з 556,6 млн грн до 158 млн грн. Зменшилися навіть депозити – з 651 млн грн до 428 млн грн. Зросла частка держоблігацій – з 105 млн грн до 323 млн грн.

Перехід до справедливої ринкової вартості активів пенсійного фонду НБУ був завершений до 21 березня 2016 року. На 30 серпня вартість активів НПФ майже не змінилася – 1,007 млрд грн.

Нацбанк веде претензійну роботу з повернення коштів. Через суд він намагався стягнути 2,3 млн грн за оренду приміщень в Одесі, оскаржував купівлю облігацій «Ековіте» на суму 77 млн грн.

Йдуть по одному

За минулий рік кількість учасників фонду зменшилася на 238 – до 12,7 тис., 136 осіб перевели свої заощадження до інших НПФ. Кількість укладених контрактів з фізособами зросла з 497 до 1824, що, можливо, означає переукладання договорів зі звільненими з НБУ.

Інвестиційний збиток склав 518 млн грн, чиста вартість одиниці пенсійних внесків впала з 7,75 грн до 2,37 грн. «Істотні збитки обумовлені списанням частини вартості корпоративних облігацій і процентного доходу за ними у зв'язку з невиконанням емітентами своїх зобов'язань, списанням частини депозитів у результаті впровадження тимчасових адміністрацій або початку ліквідаційних процедур, а також з переоцінкою акцій емітентів за результатами незалежної експертної оцінки», – йдеться в звіті.

У банках-банкрутах втрачено 245 млн грн: у БГ Банку (110,9 млн грн), «Камбіо» (56,2 млн грн), «Софійському» (32,1 млн грн), Імексбанку (25,8 млн грн) , Єврогазбанку (15,5 млн грн), Реал Банку (4,3 млн грн). Компанії «Ріал Істейт Бізнес Груп» та «Ельба» порушили умови договору погашення надання держгарантій за кредитами. А компанії «Електрохімпром», «Тріумф», «Ековіте», «Сонет» і «Мік Мега» не виконали зобов'язання з виплати відсотків за облігаціями. Усі зазначені п'ять компаній входять до групи «Мік Мега», в яку НПФ вклав 367 млн грн.

У Нацбанку запит FinClub про ситуацію в фонді залишили без відповіді.

За даними FinClub, за шість місяців 2016-го НПФ втратив майже 30 млн грн: кошти вивели близько 800 осіб. Основним «одержувачем» цих грошей став НПФ «Український пенсійний фонд», яким керує з 1 грудня 2015 року екс-голова НПФ НБУ Сергій Брагін. У НПФ «Український пенсійний фонд» на запит FinClub не відповіли, а телефон у п'ятницю не відповідав. При цьому в інформації про діяльність фонду йдеться, що чиста вартість його активів на 31 грудня 2014 року становила 261,4 тис. грн, а вже на 29 серпня 2016-го – 31,863 млн грн.

Мінуси концентрації

Одна з причин, «завдяки» якій стала можливою афера у фонді Нацбанку, – концентрація в одній особі функцій адміністратора, зберігача та керуючого активами. Хоча навіть поділ цих функцій між юрособами не гарантує неможливості змови. «На ринку зустрічаються випадки, коли адміністратор і КУА – дві начебто незалежні компанії, але вони виявляються пов'язаними особами та про незалежний контроль не йдеться», – сказав голова одного з АПФ.

«Повноваження адміністратора дуже обмежені», – говорить голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова. Тому основні порушення пов'язані, як правило, з управлінням активами: купівлею сміттєвих цінних паперів або торгівлею активами в інтересах пов'язаних осіб (купівлею активів задорого або продажем задешево).

Ще одна проблема – відсутність зовнішнього контролю. «У законодавстві дуже правильно розписані механізми такого контролю, однак на практиці вони не реалізовані. Функції нагляду повинні виконувати, в тому числі, рада фонду і самі члени фонду. Але рада фонду найчастіше перетворюється на формальну структуру, яка працює на громадських засадах і жодної відповідальності за прийняті рішення не несе. Контролю з боку учасників теж немає», – каже Тетяна Сальникова. Одним з варіантів контролю міг би стати щоденний розрахунок і публікація чистої вартості одиниці пенсійних внесків. «Це дозволило б членам фонду майже в режимі онлайн бачити, як змінюється розмір пенсійних накопичень. Також члени фонду повинні мати доступ до регулярних звітів про діяльність НПФ» – говорить Тетяна Сальникова.