Азарту не вистачає прозорості

Антимонопольний комітет завершив дослідження ринку лотерей. Його висновки виявилися сумними: ситуація на цьому ринку далека від конкурентної, а підготовлені Мінфіном нові правила ліцензування є дискримінаційними по відношенню до потенційних учасників ринку. В АМКУ впевнені, що запропоновані Мінфіном у травні 2017 року ліцензійні вимоги не можуть бути затверджені та потребують кардинального перегляду. «Нам пропонується узгодити ліцензійні умови, які жодним чином не змінюють ситуацію на ринку, а, навпаки, ще більше цементують і консервують її на роки», – заявила державний уповноважений Антимонопольного комітету Агія Загребельська.

Тому в комітеті пропонують встановити «чіткі, об'єктивні та недискримінаційні вимоги до учасників ринку випуску та проведення лотерей, і критерії, які забезпечать прозорість процедури їх відбору». Паралельно потрібно запровадити «ефективну систему обліку, моніторингу та контролю» над ринком, вивести з «тіні» нелегальні лотереї, а також інші азартні ігри, які маскуються під лотереї. Знадобляться ефективні бар'єри для доступу споживачів, схильних до надмірного азарту, до місць продажу лотерейних квитків.

Офіційно затвердити ці рекомендації вчора в АМКУ не змогли, оскільки не було кворуму. У комітеті готові почути думку учасників ринку і Кабміну, щоб, за словами Агії Загребельської, затвердити фінальну версію рекомендацій «вже за два-три тижні».

Гра в одні ворота

Втручання АМКУ в ситуацію на ринку лотерей викликано не лише необхідністю оцінити ініціативу Мінфіну, а й різким скороченням надходжень податків до держбюджету на тлі скорочення легального ринку. «За останні два роки, якщо порівнювати з попередніми періодами, держбюджет недоотримав близько 538 млн грн через відсутність зваженої державної політики на ринку розповсюдження лотерей», – впевнена Агія Загребельська.

Найбільші надходження від лотерей бюджет мав у 2013-2014 роках – понад 300 млн грн, тоді як в 2015-му сума впала на 90%, до 26 млн грн. Уряд в травні 2016 року запропонував вирішити цю проблему за допомогою законопроекту про детінізацію грального бізнесу, але парламент його навіть не розглянув. Через рік Мінфін підготував нові умови ліцензування компаній, аби бюджет заробив 1,9 млрд грн, притому що розмір лотерейного ринку – $1 млрд.

Мінфін запропонував обмежити перелік гравців компаніями, які вже мали 10-річний досвід роботи на ринку і не перебували під санкціями. Ці вимоги, втім, не повинні були поширюватися на держбанки. Такий підхід не сподобався нікому, адже з трьох операторів ринку – компанії «УНЛ» («Українська національна лотерея»), «Патріот» і «М.С.Л.» – проти двох запроваджені санкції. «Ліцензійні умови Мінфіну для лотерейного ринку є неприйнятними. Вони монополізують ринок під одного гравця – «УНЛ». А ліцензія держбанку – це просто фейк, банк не працюватиме на лотерейному ринку. Його примусово залишають для створення видимості, ніби на ринку є конкуренція», – заявляв президент «М.С.Л.» Георгій Ложенко.

У комітеті також вважають, що запропоновані Мінфіном умови не дозволять новим компаніям вийти на ринок лотерей, і на ньому залишиться тільки «УНЛ». «Завдяки застосованим санкціям ринок, що складається з трьох операторів, перетворюється на ринок одного», – говорить Агія Загребельська.

Банки обходять лотерею стороною

АМКУ скептично поставився до припущення Мінфіну про те, що на цьому ринку працюватимуть банки. Включення норми про держбанки до проекту ліцензійних правил може бути лише спробою створити видимість конкуренції. «Міністерство фінансів чудово знає, які банки за законом є державними. Це Ощадбанк і Укрексімбанк. Ощадбанк володіє ліцензією, але жодного разу нею не користувався, а Укрексімбанк не відповідає критерію регіональної мережі. Відсіявши держбанки, у нас залишиться один учасник», – обурені в комітеті.

Новим учасником ринку міг би стати ПриватБанк, але він, хоча й належить державі на 100%, не є «держбанком» в значенні закону «Про банки і банківську діяльність». Він не був заснований рішенням уряду, а став державним в ході націоналізації. До того ж ПриватБанк не проявляє ніякого інтересу до лотерейного бізнесу. «Банк не обговорював цю ідею і детально не розглядав», – повідомили FinClub в прес-службі ПриватБанку.

Вийти на цей ринок могли б приватні банки, але Нацбанк виступає категорично проти цього. Він готує правки до закону «Про банки і банківську діяльність», щоб виключити з нього норму, що дозволяє банкам, в тому числі й державним, проводити лотереї. «Національний банк вважає, що такий вид діяльності є неналежним для банківських установ, основним фокусом діяльності яких є надання банківських, а також інших фінансових послуг. Цю позицію поділяють експерти Світового банку, з якими НБУ співпрацює для приведення нормативно-правових актів у банківській сфері у відповідність до законодавства ЄС», – заявили FinClub в НБУ.

У Міністерстві фінансів, де підготували конфліктні ліцензійні правила, на запит FinClub не відповіли. Але їм буде складно проігнорувати ключові рекомендації АМКУ. Як мінімум має бути виключена з правил вимога наявності 10 років досвіду роботи на лотерейному ринку, а також усунуті преференції державним банкам. «Ми наполягаємо, що проблеми ринку лотерей потрібно вирішувати тут і зараз. Закрити на це очі та узгодити ліцензійні умови в такій редакції неприпустимо», – попередила Агія Загребельська.

Іван Пальчевський

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.