Загублений договір

Позичальник отримав можливість не повертати борг, оскільки банк загубив кредитний договір. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) програв у трьох судах позов проти боржника збанкрутілого Укрбізнесбанку, оскільки не зміг надати суду оригінал кредитного договору.

Банк не зміг підтвердити видачу кредиту ТОВ «ДМС-Строй» з Донецька, а виписку з бази даних банку суд не врахував. «З наданих позивачем документів неможливо встановити наявність графіка повернення кредиту, його умови, факти невиконання графіка, оскільки з роздруківки з автоматизованої банківської системи «Скрудж-3» випливає, що термін повернення кредиту – 5 листопада 2018 року – ще не настав, а відсутність оригіналів або завірених копій кредитного договору унеможливлює встановлення обставин справи», – йдеться в рішенні суду у справі № 905/2006/15. До того ж сам банк надав суду довідку про те, що на 31 липня 2015-го у позичальника було нульове прострочення за основним боргом.

Спочатку на бік відповідача став Госпсуд Донецької області (17 листопада 2015 року), потім – Донецький апеляційний госпсуд (21 грудня 2015 року). Вищий господарський суд 4 травня 2016-го підтвердив, що рішення про стягнення коштів не може бути прийнято, оскільки немає підтверджуючих документів про видачу кредиту. Ліквідатор Укрбізнесбанку тепер не зможе через виконавчу службу стягнути з позичальника 54,5 млн грн. А добровільно «ДМС-Строй» навряд чи заплатить – компанія проігнорувала усі засідання суду Донецької області.

У ФГВФО не змогли повідомити FinClub причину втрати документів і свої подальші дії. Центральний офіс Укрбізнесбанку, де мали зберігатися усі кредитні справи, знаходився в Донецьку. А Нацбанк втратив контроль над банками в окупованому Донецьку ще влітку 2014 року. Тимчасову адміністрацію в Укрбізнесбанк було впроваджено аж 26 грудня 2014-го. Ліквідація банку почалася в квітні 2015 року, а позов до «ДМС-Строй» був поданий тільки в серпні.

Східна ситуація

З серпня 2014 року всі банки повинні були закрити свої відділення і філії в зоні АТО. Розвинені мережі в Донецькій і Луганській областях на той момент мали Ощадбанк (майже 800 відділень), ПриватБанк (455), Райффайзен Банк Аваль (понад 60) і ПУМБ (51). Загалом на території двох областей, за даними Нацбанку, на 1 липня 2014 року працювало 2360 відділень. Після активізації воєнних дій банки залишили частину цих приміщень. Часто вони не могли забрати не лише документи, але й готівку з сейфів. Тому багато з них могли втратити оригінали договорів.

Ощадбанк в таких випадках планує вживати заходів щодо мінімізації ризиків. «Зокрема, в кожному окремому випадку зважуватиме доцільність звернення до суду в разі відсутності оригіналів документів. Нашими внутрішніми положеннями передбачено, що претензійно-позовна робота щодо позичальника починається в разі отримання оригіналів або належним чином завірених копій документів», – кажуть в прес-службі Ощадбанку.

На думку банкірів, відсутність оригіналу договору не може бути підставою для відмови в позові – сторона може надати інші документи, які вказують на те, що такий договір укладався і за ним є фінансові взаємини. Серед таких документів можуть бути докази видачі кредиту, виписки за рахунками щодо сплати кредиту, договори забезпечення. «Щодо даного рішення, то ми не знаємо, що стало причиною ненадання таких документів. У судовій практиці є багато рішень, де кредитор зміг захистити свої порушені інтереси і без оригіналу кредитного договору. У ПУМБ немає випадків втрати документів, тому негативних рішень у даному випадку ми не очікуємо», – розповідає начальник управління юридичного стягнення ПУМБ Дмитро Конюшко.

Банки акцентують на тому, що ситуація Укрбізнесбанку є особливою. «У цьому рішенні суд посилається на те, що позивач не надав не тільки оригіналів кредитних договорів, а й належним чином завірених копій, а також документів, що підтверджують виникнення заборгованості та обов'язки погасити цю заборгованість вчасно. Крім того, представника не було на засіданнях і він не дав своїх пояснень з цього питання. З огляду на вищесказане, вважаємо це рішення правомірним, – кажуть у прес-службі ПриватБанку. – Але таке рішення жодним чином не може вплинути на інтереси ПриватБанку або будь-якого іншого банку за належного супроводу судової роботи».

Непотрібні папери

Юристи вважають подібне судове рішення цілком законним. «Сторона позивача має довести, що вона – банк – передала у користування іншій стороні грошові кошти і що одержувач цих коштів і відповідач у справі їх отримав, а не третя сторона, і саме він повинен відповідати за зобов'язаннями, які виникли в нього», – пояснює адвокат юрфірми U&G Partners Андрій Безсмертний.

Підтвердити реальність переходу грошей від банку до позичальника і використання позичальником кредитних коштів може заява на переказ грошових коштів, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу грошових коштів, видатковий касовий ордер, рахунки на оплату платежів, квитанція та чек банкомата, які формуються платіжними пристроями, платіжне доручення. «У розглянутих ситуаціях банки не надали ані оригіналу зазначеного кредитного договору, ані доказів отримання відповідачем коштів за цим договором, і, відповідно, суд не може вважати, що кредитний договір почав виконуватися сторонами, – говорить Андрій Безсмертний. – Оскільки відділення банків працюють безпосередньо з клієнтами під час укладання кредитних договорів, цілком можливо, що кредити, видані відділеннями на території АТО, можна вважати безповоротними».