Територія без корупції

Національний банк затвердив антикорупційну програму на 2016-2017 роки. Постанову № 257 прийняли ще 12 квітня, але оприлюднили лише на початку травня. Мета програми – створити «ефективну систему запобігання та протидії корупції». «За підсумками виконання програми очікується зниження впливу корупції на діяльність НБУ, створення ефективних механізмів контролю за виконанням в НБУ вимог антикорупційного законодавства, формування у співробітників НБУ нетерпимого і негативного ставлення до корупції», – обіцяють в НБУ.

Серед термінових заходів, які мають бути виконані вже до кінця червня 2016-го, – підготовка пам'ятки співробітникам Нацбанку про обмеження, заборони і обов'язки в сфері запобігання корупції. В цей же термін НБУ обіцяє запустити «лінію довіри» для збору інформації про корупцію в НБУ, створити на сайті розділ «Запобігання корупції», проконтролювати, чи всі співробітники подали щорічну декларацію.

Повноцінна боротьба з корупцією не почнеться, поки НБУ не затвердить порядок вивчення повідомлень про порушення антикорупційного законодавства. Окремий документ знадобиться для того, щоб службовці НБУ знали, як протидіяти корупції, і що робити в разі «отримання пропозиції про неправомірну вигоду або подарунок». Цим документом також пропишуть контроль обмежень при використанні службового становища, при отриманні подарунків, сумісництві та суміщенні з іншими видами діяльності, при обмеженнях після звільнення з НБУ, спільній роботі близьких осіб.

Ближче до кінця поточного року Нацбанк хоче «вдосконалити» проведення службових розслідувань і «розробити порядок підготовки і подачі співробітниками НБУ повідомлень про виникнення конфлікту інтересів». У другому півріччі НБУ запропонує парламенту включити до профільного закону наявність «вимог до ділової репутації співробітників НБУ».

З цього випливає, що зараз Нацбанк не виявляє конфлікту інтересів своїх співробітників, а самі співробітники під час найму на роботу можуть мати незадовільну репутацію. У НБУ поки не відповіли на запит FinClub, але уточнили, що антикорупційні програми приймалися й раніше. Тільки НБУ їх ще не публікував, як і звіти про успіхи в боротьбі з корупцією.

А судді хто?

Відповідальним за моніторинг та координацію виконання програми НБУ призначив департамент безпеки. Цей же департамент має виконати більшу частину завдань програми – на нього покладено 32 заходи. На другому місці з вісьмома дорученнями – департамент персоналу.

Три завдання поставлені департаменту інформаційних технологій, по два – юридичному департаменту, департаменту забезпечення діяльності НБУ та управлінню інформації та громадських комунікацій НБУ. «Нацбанк дає доручення розробляти заходи департаменту безпеки та айтішникам так, ніби корупції всередині НБУ взагалі немає», – здивована генеральний директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер.

У програмі вказано, що НБУ «розробить перелік функцій підрозділів з підвищеним корупційним ризиком», але нічого нема про боротьбу з корупцією в правлінні. «Основні претензії завжди – до керівництва центробанку, а не до рядових співробітників. Що більше у тебе владних повноважень, то більші в тебе зловживання владою», – пояснює Галина Оліфер.

Кримінальні справи проти топ-чиновників Нацбанку – велика рідкість. За підозрою в привласненні чужого майна та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, влітку 2014 року був затриманий заступник голови НБУ Борис Приходько. Наприкінці того ж року його відпустили з-під арешту. У липні 2015-го ГПУ направила до суду обвинувачення проти нього, а в січні 2016-го суд визнав незаконним звільнення Бориса Приходька з НБУ. Але й цей випадок є поодиноким, хоча ГПУ веде кілька справ проти втікачів – топ-менеджерів НБУ.

«Я не вірю у боротьбу з корупцією без кримінального переслідування. Можна лякати корупцією, але чимало людей, які набрали хабарів, навіть не перебувають під вартою. Нацбанк завжди був теплим місцем, де працювали люди, які брали хабарі у великих обсягах. Пам'ятаю, прийшла якось нова влада, чергова, і заборонили заносити пакунки на Новий рік та День банкіра, і їх стали перевантажувати з машини до машини – чорну ікру, 40-річний віскі. У них там інша ДНК, туди люди йдуть працювати заради "цього"», – згадує колишній співвласник банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.

Усунення суб'єктивізму

НБУ визнає необхідність усунути причини корупції як такі. «У переліку корупційних ризиків важливе місце посідає наявність у посадових осіб широких дискреційних повноважень, оскільки саме наявність можливості діяти на свій розсуд створює передумови для здійснення корупційних правопорушень», – йдеться в програмі НБУ.

На думку пані Оліфер, в програмі відсутні конкретні кроки щодо виключення норм, які дозволяють співробітникам перевищувати службові повноваження та ухвалювати суб'єктивні рішення. Суб'єктивізм, з яким НБУ зібрався боротися, закладений в його політиці, наприклад, рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних часто ґрунтується на суб'єктивній оцінці службовцями НБУ факту «ведення ризикованої діяльності». А діяльність будь-якого банку може бути визнана такою, якщо у його клієнта ризикована діяльність. «Це теж суб'єктивна думка», – обурюється вона, і додає, що «розмиті контрольно-каральні вимоги в сфері фінансового моніторингу дозволяють НБУ здійснювати нагляд в ручному режимі».

Для вирішення цієї проблеми вона радить провести ревізію банківського законодавства, щоб виявити правила, які можуть призводити до корупції та зловживань. «Двозначне тлумачення закладено у самих нормативних актах НБУ, які дозволяють його співробітникам трактувати їх на свій розсуд, з урахуванням своєї суб'єктивної думки. НБУ навіть не думає про те, що треба проаналізувати свої акти, де тлумачення нечіткі, незрозумілі, нетранспарентні. Він цього не робить, і таке відчуття, що корупція – окремо, а Нацбанк – окремо», – каже Галина Оліфер. Вона вважає, що НБУ повинен прислухатися до того, які норми ринок вважає корупційними. «А поки що виходить, що НБУ сам себе реформує, трансформує, заохочує, контролює і сам бореться нібито з корупцією», – говорить вона.

З чим боротися

НБУ має звернути увагу на найбільш корупційно місткі напрямки. «Це нагляд, насамперед, і отримання ліцензії. Ці сфери завжди викликають подив, чому у одних швидко, за інших рівних умов, відбувається узгодження, а в інших – проблема. Більш того, деякі банки по шість-дев'ять місяців не можуть дивіденди завести у капітал, – зазначає пані Оліфер. – У сфері рефінансування раніше було незрозуміло, на яких умовах його видавали, чому банки отримували його під різні ставки, а зараз є поліпшення в цьому напрямку».

Андрій Оністрат стикався з подібними проблемами. «Банківський нагляд – найбільш корумпований сегмент. Ці люди ходили по банках, щоб узяти грошей і піти. Вони приблизно як «податкова», тільки «банківський нагляд», – пояснює колишній банкір. – А ліцензія банку завжди коштувала грошей. У старі часи за Стельмаха за це брали 3 млн євро. Коли прийшли «донецькі», цінник піднявся до «п'ятірки». А останнім часом нікому нові ліцензії не видавали».

На його думку, зараз зберігається вибірковий підхід в діяльності НБУ. «Коли ти стаєш главою Нацбанку, то всі намагаються з тобою дружити, і хтось усе-таки туди доходить в тому чи іншому форматі, через "сина, дочку"», – каже банкір.

І пропонує простий метод боротьби з корупцією в багатотисячному колективі НБУ. «Узяти і звільнити всіх в один день. А за місяць можна набрати абсолютно новий колектив. І я б не орієнтувався на наявність у них банківського досвіду, крім окремих напрямків, наприклад, кредитного ризику. І за інших рівних умов я б розглядав попередній досвід роботи в НБУ як негативну характеристику», – каже пан Оністрат.