Великий мінус

Банківська система поступово виходить з кризи і скорочує свої збитки. Проте третій квартал платоспроможні банки закінчили з мінусом в розмірі 11,63 млрд грн, підрахував Нацбанк. Збитковою є третина усієї системи – 35 банків втратили від початку року 20,38 млрд грн. Прибуток в розмірі 8,75 млрд грн розподілився серед 65 банків.

Найбільші збитки знову фіксують банки з російським капіталом. Найбільше за дев'ять місяців втратив ВТБ Банк (5,61 млрд грн) через формування резервів. «Це пов'язано з проведеною у першому кварталі докапіталізацією на 8,9 млрд грн і відповідним формуванням резервів. За підсумками року, певна річ, ситуація кардинальним чином не зміниться, і рік банк закінчить зі збитком, який очікувався ще на етапі бізнес-планування. У 2017 році банк продовжить працювати в звичайному режимі, фокусуючись на оптимізації операційної моделі та зниженні витрат», – розповів в.о. директора фінансового департаменту ВТБ Банку Андрій Грищенко.

Друге місце за збитком посідає Промінвестбанк (4,08 млрд грн), а третє – Сбербанк (2,96 млрд грн). Ключова причина – резерви, при цьому банки акцентують на тому, що ці збитки вже покриті додатковим капіталом. «Вплив на капітал банку негативного фінансового результату в 2,9 млрд грн було повністю нівельовано за рахунок докапіталізації банку на 4,3 млрд грн. Варто також зазначити, що операційний дохід виріс за дев’ять місяців зріс на 31,8%, перевищивши 3,6 млрд грн, що дозволило банку бути прибутковим в третьому кварталі», – повідомили в Сбербанку.

Вийти із зони збитків поки не змогли «дочки» низки іноземних банків. Укрсоцбанк втратив 2,77 млрд грн, а УкрСиббанк – 978 млн грн. «УкрСиббанк продемонстрував негативний фінансовий результат на початку року: ця ситуація була обумовлена резервуванням під іпотечні кредити в іноземній валюті. Якщо не враховувати цю причину, УкрСиббанк вийшов би на прибутковий рівень, – кажуть у банку. – Незважаючи на інфляцію та девальвацію гривні, обсяг витрат УкрСиббанку залишається на стабільному рівні від початку року завдяки чіткій стратегії управління витратами. Це забезпечило зростання валового операційного доходу на 26%».

До десятки збиткових банків також увійшли Діамантбанк (529 млн грн), Альфа-банк (493 млн грн), БМ Банк (464 млн грн), Укрексімбанк (410 млн грн), Платинум Банк (334 млн грн). «Сума збитків – це величина резервів, які сформовані під робочий портфель. Діамантбанк кредитував забудовників, які протягом останніх двох років здали свої об'єкти в експлуатацію, тому зараз виконують свої зобов'язання. Також у банку є невеликий пул кредитів на окупованих територіях – в Донецьку, Луганську та Криму. Поки ці кредити не можуть погашатися в повному обсязі. Тому Діамантбанк сформував майже 100-відсотковий резерв за такими кредитами», – повідомили в Діамантбанку.

Про зону АТО, як про причину всіх бід, говорять і в інших банках. «Платинум Банк видав майже 1 мільярд кредитних коштів клієнтам, які зараз перебувають на тимчасово непідконтрольних нашій країні територіях і в зоні АТО, що призвело до недоотримання доходів у розмірі декількох сотень мільйонів гривень. Також через нестабільну економічну ситуацію в країні та курсові коливання нам довелося провести масштабну реструктуризацію іпотечного валютного портфеля наших клієнтів. Через перераховані вище фактори сформувався негативний фінансовий результат», – кажуть у Платинум Банку.

Завершили плюсом

Найбільше за дев'ять місяців вдалося заробити Райффайзен Банку Аваль – 2,53 млрд грн. У банку не змогли пояснити, за рахунок чого отримали такий значний прибуток, пообіцявши прокоментувати це після 16 листопада, коли будуть оголошені результати роботи усієї групи Raiffeisen. Але питання на відповідь видно і в звітності «дочки»: банк отримав третій по системі обсяг чистих процентних доходів (3,61 млрд грн), але у нього абсолютно не було витрат на резерви (він навіть їх розформував на 55 млн грн). Більше розформував резерви тільки Укргазбанк (595 млн грн), а всього таких установ було 16. Решта 84 банків продовжували формувати резерви (на 37,47 млрд грн) під проблемні активи.

На другому місці за прибутковістю – Сітібанк (1,11 млрд грн), який усю кризу працював у плюс. Третє місце посів ОТП Банк з прибутком у розмірі 874 млн грн. Причини його прибутковості лежать на поверхні – значний чистий процентний дохід (1,61 млрд грн) і чистий комісійний дохід (521,5 млн грн), з яких легко були профінансовані витрати на формування нових резервів (491,6 млн грн). «Внаслідок покриття резервами кредитного портфеля у попередніх періодах в значному обсязі в третьому кварталі не знадобилося доформування резервів, що дозволило скоротити відрахування до резервів у порівнянні з другим кварталом», – повідомили в ОТП Банку.

Також до топ-10 банків за прибутком увійшли ІНГ Банк (651 млн грн), ПриватБанк (591 млн грн), Креді Агріколь (561 млн грн), Ощадбанк (411 млн грн), ПУМБ (276 млн грн), Кредобанк (225 млн грн), ПроКредит Банк (220 млн грн). «Одним з основних чинників зростання прибутку стала позитивна динаміка зростання чистого комісійного доходу. Структура кредитного портфеля Кредобанку залишається збалансованою, концентрація великих позичальників – низькою (усі великі позичальники банку продовжують здійснювати операційну діяльність), зростає рівень диверсифікованих доходів і забезпечується операційна ефективність», – стверджують у Кредобанку.

Плани на майбутнє

Збиткові банки, щоб почати отримувати прибуток, збираються дочекатися погашення кредитних портфелів, під які були сформовані резерви. «По-перше, Діамантбанк переведе резерви у прибуток, як тільки цей пул кредитів буде погашено. Крім того, протягом року банк продовжує нарощувати портфелі гривневих вкладів населення, валютних і гривневих вкладів юридичних осіб. Істотна частина доходу надходить від розрахунково-касового та валютного обслуговування. Традиційно Діамантбанк утримує позиції на міжбанку, ринку дорогоцінних металів і Р2Р-переказів. Завдяки цьому сервісу генерується значний обсяг непроцентних доходів», – пояснили в банку.

Прибуткові фінустанови в майбутньому нарощуватимуть доходи за рахунок активізації кредитування. «Подальше збільшення операційного прибутку можливо за рахунок збільшення обсягу кредитування у роздрібному та корпоративному сегментах, залучення нових клієнтів на комплексне розрахунково-касове обслуговування, а також за рахунок оптимізації операційних процесів у банку», – заявили в ОТП Банку.