Фінансовий клуб
Неоперабельний банк
Андрій Оністрат, співвласник «Банку Національний кредит» з групи середніх, виявився першим і поки єдиним банкіром, який спробував попередити громадськість про неплатоспроможність свого банку до офіційного введення тимчасової адміністрації. 5 червня близько 15:00 Андрій Оністрат заявив журналістам, що з дня на день очікує запровадження тимчасової адміністрації. Свій прогноз він пояснив втратою установою платоспроможності через прийняту Нацбанком 30 квітня постанову № 300/БТ, яка повністю паралізувала роботу банку. Йому, зокрема, заборонили видавати кредити, проводити операції з цінними паперами, інсайдерами та акціонерами, проводити заміну застав, залучати вклади.
Обмеження НБУ стали наслідком планової виїзної перевірки банку на предмет виконання законодавства у сфері фінансового моніторингу. «Після завершення перевірки її представник заявляла нам, що знайдено лише «блошині помилки». Наприклад, було перевірено 179 юридичних справ (кредитних договорів. – FinMaidan), порушення виявлені в двох з них. А в понеділок, коли вона прийшла підписувати акт перевірки, її настрій був принципово іншим. У двох – це не в одному, це вже системність», – розповів Андрій Оністрат. І натякнув, що вже 3 червня зрозумів, що банку загрожує тимчасова адміністрація: «Позавчора я прочитав діагноз: «рак» четвертої стадії. Постанову НБУ прийнято за результатами перевірки».
Брудні гроші
Джерела FinMaidan в НБУ ще місяць тому повідомили, що Нацкредит підозрюється у «відмиванні грошей» як один з найбільших конвертаційних центрів. У постанові № 300/БТ зазначено, що перевіряльники виявили у Нацкредиті відсутність дієвої методики управління ризиками легалізації злочинних доходів/фінансування тероризму; погане управління цими ризиками та незадовільний рівень дотримання співробітниками банку обов'язкового фінансового моніторингу клієнтів. Зокрема, Нацкредит не зафіксував за правилами фінмоніторингу зарахування в березні 197 тис. грн на рахунок клієнта-фізособи з високим ризиком, а також зняття агрокомпанією 150 тис. грн з поточного рахунку протягом трьох днів. Регулятор нагадав, що вже були випадки, коли банк не в повному обсязі виконував правила, за що в 2014 році був оштрафований на 68 тис. грн, а його голова Ігор Клименко – на 1,7 тис. грн.
Серед фактів ризикової діяльності, які загрожують інтересам вкладників Нацкредиту, названо зростання прострочених кредитів до 344,3 млн грн, великий обсяг негативно класифікованих активів – 264,2 млн грн (9% активів), низьке покриття резервами банківських операцій – 102,1 млн грн (38,7% проблемних активів) і покриття кредитів на 63% низьколіквідними заставами. Але банк, на відміну від інших гравців, не був постійним прохачем в НБУ. У 2014-2015 роках він лише раз отримував рефінансування на термін понад 30 днів і лише на 4,7 млн грн.
«На ринку переведення у готівку були агрегатори, яких «кришував» або НБУ, або правоохоронні органи, а тепер усі стали партизанами, на ринку – демократія»За даними FinMaidan, Нацкредит не зміг узгодити з НБУ план оздоровлення, хоча 28 квітня збори акціонерів вирішили збільшити капітал на 160 млн грн (+76,8%). На період віднесення банку до категорії проблемних – на 180 днів – НБУ призначив у нього куратора і помічника. «План фінансового оздоровлення не виконувався. Фінансовий стан банку погіршився. Через відсутність коштів банк своєчасно та в повному обсязі не виконував законні вимоги кредиторів», - зазначено у повідомленні НБУ.
Історія неуспіху
Андрій Оністрат спочатку був відомий як керуючий київської обласної дирекції Укрсоцбанку. У січні 2009 року він став першим заступником голови правління Партнер-банку і заявив про намір отримати 50% його капіталу. Однак 31 серпня він несподівано увійшов у капітал «Банку Національний кредит», викупивши акції на 28 млн грн. Цей банк став жертвою кризи: раніше він належав Промінвестбанку, і тимчасовий адміністратор шукав йому нового власника. Андрій Оністрат заволодів 48,2% його акцій, пообіцявши збільшувати частку. До початку 2011 року він її довів до 66,7%, але протягом року вона впала до 57,1%, а до початку 2013-го – до 53,2%. До 22 січня 2015 року, згідно з даними НБУ, Андрій Оністрат зменшив свою частку вже до 30,4%. Більше у банку немає власників понад 10% акцій, хоча ще на 1 квітня 2014 року 16,1% акцій «Банку Нацкредит» належали Ігорю Бобневу – бізнес-партнеру у девелоперському бізнесі.
Заплутаний фінал
Відвертість з журналістами «банкіра, який біжить», як його називають за популяризацію спорту, не сподобалася НБУ і прискорила запровадження тимчасової адміністрації раніше завершення 180-денного терміну. У п'ятницю вранці перший заступник голови НБУ Олександр Писарук відмовився коментувати кореспонденту FinMaidan ситуацію в Нацкредиті, давши зрозуміти, що рішення ще не прийнято. За даними джерела FinMaidan в НБУ, введення адміністрації планувалося на 12 червня.
Але в п'ятницю близько опівдня в НБУ дізналися про прес-конференцію Андрія Оністрата, яка готувалася. Після її завершення і появи перших публічних заяв пана Оністрата рішення про визнання банку неплатоспроможним опублікував Нацбанк. Втім, повідомлення у стрічці новин на сайті НБУ спочатку було датоване 3 червня, але через кілька хвилин дата публікації змінилася на 5 червня. Саме 3 червня співвласник Нацкредиту дізнався, що його банк готують до адміністратора.
«В результаті банкрутства банку у мене з’являється нескінченна кількість особистих зобов'язань і черга кредиторів»Під час спілкування Андрія Оністрата з журналістами з ним намагався зв’язатися телефоном голова Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін. Формально тимчасова адміністрація в банк може бути введена тільки наступного дня. «Фонд вводить адміністратора наступного робочого дня після того, як НБУ визнає банк неплатоспроможним, – пояснило FinMaidan високопоставлене джерело у Фонді. – Отже, введемо в понеділок».
«Банк Національний кредит», який на 1 квітня посідав 47-е місце за активами (2,85 млрд грн), мав депозитний портфель фізичних осіб на 1,22 млрд грн. До 29 квітня цей портфель склав 1,16 млрд грн – 43,9% усіх зобов'язань банку. НБУ навіть звинувачував банк в залученні вкладів за середньозваженою ставкою 23,1% річних, що вище середніх на ринку 20,52%. Банк обслуговував майже 80 тис. клієнтів, з яких 70 тис. – фізособи. За оцінкою Андрія Оністрата, близько 200 млн грн коштів фізособи не отримають, оскільки вони перевищують гарантовані 200 тис. грн.
Припиняє існування також велика мережа платіжних терміналів «Банк 24 Національний кредит». Мережа була зав'язана на банку, а тепер розділена між кількома покупцями. «Мені довелося віддати більшу частину терміналів за борги», – зізнався Андрій Оністрат. Свої перспективи він оцінює дуже тверезо: «В результаті банкрутства банку у мене з’являється нескінченна кількість особистих зобов'язань і черга кредиторів. Я – банкрут! Складно, коли в тебе великі яйця, написати у себе на лобі зеленкою: «Я – банкрут!». Яйця стають меншими».
Андрій Оністрат навесні в розмові з журналістом FinMaidan обіцяв «вийти в капцях з банку», якщо його куплять за $100 млн. Однак він не зміг домовитися з інвесторами і тепер втратив вкладені в Нацкредит $15 млн, включаючи депозити своїх батьків на $1 млн. Він розуміє , що влада почне кримінальне провадження за доведення банку до банкрутства, але обіцяє не залишати Україну і стати лісником: «З банківською діяльністю я покінчив раз і назавжди. У мене на неї алергія, я не бажаю надалі цим займатися. Мені набридла Україна. Я завжди раніше казав, що Україна – чудова країна, великі можливості. Але це не так. Тут нічого не змінюється, на жаль. Королівство кривих дзеркал! Усі лише вдають, що відбуваються зміни! – обурюється вже колишній співвласник банку. – Нацбанк має генеральну лінію. Я гадаю, що до кінця року залишиться 40 нерезидентських банків, три державних, ПриватБанк і ще чотири-п'ять українських банків формату «Хрещатика», у яких є крупний акціонер, до якого можна прийти і сказати: "Василь, дай, будь ласка, грошей"».
Копія рішення НБУ по Нацкредиту
Рейтинг понад усе
Нацкомфінпослуг опублікувала доопрацьований проект розпорядження «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Держфінпослуг», яке має змінити правила розміщення резервів страховиків. Робота над документом тривала з середини квітня, але подані пропозиції учасників ринку і профільних асоціацій регулятор врахував на свій розсуд.
Національна комісія пропонує, що «не менше 25% страхових резервів повинні бути представлені страхувальником держоблігаціями України та/або депозитами і борговими цінними паперами, розміщеними в банках, більше 50% корпоративних прав яких належать державі, та/або борговими цінними паперами міжнародних фінансових організацій». «Враховуючи нестабільність приватних банків, ми вважаємо, що пропозиція регулятора цілком виправдана. Але з іншого боку – а наскільки є надійною сама держава? Чи матимуть гарантії повернення грошей страхові компанії у разі банкрутства банку та/або дефолту за ОВДП? У такому випадку розміщення грошей у держбанку або ОВДП – це вже не результат самостійного рішення страхової компанії, за який вона несе відповідальність, а примусова дія», – попереджає фінансовий директор страхової компанії «PZU Україна» Наталія Маркова. Цю норму регулятор пропонує увести тільки до 1 січня 2017 року.
Вводиться нова вимога до резервів залежно від рейтингу банків. Зараз частка коштів СК в одному банку не повинна перевищувати 20%. Регулятор пропонує залишити такий ліміт для банків з кредитним рейтингом не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою, а за міжнародною шкалою – не нижче рівня «Ba» у Moody's, «BBВ-» – Standard & Poor's, «BBВ-» – Fitch. Якщо рейтинг банку нижче цих рівнів, то в ньому можна зберігати не більше 10% страхових резервів. «Така зміна обмежить альтернативу у виборі банку – на сьогодні заявлений рейтинг має лише невелика частина банківського сектора», – говорить фінансовий директор СК «Альфа Страхування» Олена Сабаріна. Крім того, в резервах не можна буде враховувати активи, «розміщені в банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних». І тоді запровадження тимчасової адміністрації буде призводити до різкого падіння резервів СК. Компанії хотіли б отримати перехідний період, аби «на папері» розтягнути фіксування втрат. «Якийсь період кошти повинні використовуватися для покриття хоча б у певному відсотку», – вважає Наталія Маркова.
Зміни будуть стосуватись і вкладень в інструменти фондового ринку. Як і раніше, сукупно в них можна буде інвестувати не більше 40% страхових резервів. Але частку акцій знижено з 30% до 10%, а частку акцій одного емітента – з 10% до 3%. Облігації українських емітентів, як і раніше, можна буде купувати на 30% страхових резервів, а облігації одного емітента – на 10%. Але в разі зниження рейтингу облігацій емітента нижче інвестиційного рівня за національною рейтинговою шкалою СК зобов'язана буде скоротити частку вкладення до 3%.
Час на перехід
Регулятор практично не врахував побажання учасників ринку, скаржаться вони. Не запропоновано перехідний період для зміни структури резервів за новими правилами. «Під час кризи інші регулятори, зокрема Нацбанк, йдуть назустріч учасникам ринку, дозволяючи певні порушення нормативів. Для страховиків це дуже важливо: наші гроші лежать у банках, і часто виникає ситуація, коли оперативно перерозмістити їх в інших кредитних установах досить проблематично», – пояснює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Дострокове розірвання депозиту з метою його переведення в банк з більш високим рейтингом призведе до фінансових втрат страховика, оскільки в цьому випадку вкладник втрачає майже усі нараховані йому відсотки. Депозит у банку без рейтингу зовсім не буде враховуватись у резервах. А зі 130 діючих банків, наприклад, лише 15 мають рейтинг не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою від колишнього монополіста ринку – агенції «Кредит-Рейтинг».
Проблеми виникнуть і з необхідністю зменшити частку акцій у портфелі: ліквідність фондового ринку дуже низька, і складно продати навіть «блакитні фішки», не те що неліквідні цінні папери. «Зміна вимог впливає на структуру активів, якими покриваються страхові резерви, і якщо і потрібно їх проводити, то в максимально лояльні для страхових компаній терміни, з урахуванням перехідних положень», – стверджує Олена Сабаріна. Втім, Наталія Маркова вважає, що компанії, які відповідально підходили до формування резервів, труднощів не матимуть: «Наприклад, ми не помічаємо складнощів з пересилкою коштів між банками, з якими співпрацюємо. Для хороших надійних банків це не проблема».
Уряд прагне популяризувати програму з енергоефективності, запущену восени. Ставку влада зробила на Ощадбанк, позичальники якого отримують компенсацію з держбюджету в розмірі до 30-40% від суми кредиту. Інші держбанки проявляють мінімальну активність. Попит може посилити додаткова грошова підтримка місцевої влади.
Кредити для найменших
Ощадбанк підвів проміжний підсумок кредитування з держпідтримкою купівлі твердопаливних котлів, енергоефективного обладнання і матеріалів для утеплення житла. З осені 2014 року до початку літа 2015-го держбанк видав 3892 кредити на загальну суму 69 млн грн. При цьому 3476 кредитів на суму 60 млн грн були видані на купівлю котлів, що працюють на альтернативних видах палива, ще 416 кредитів на суму близько 8 млн грн – на придбання матеріалів для термомодернізації будинків. Майже усі кредити отримали громадяни, які проживають у приватних будинках і квартирах у багатоквартирних будинках. Середня сума роздрібного кредиту – трохи менше 18 тис. грн. Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків отримали всього дев'ять кредитів.
Держпрограма була запущена в Ощадбанку в жовтні. Спочатку кредити видавалися тільки на купівлю твердопаливних котлів. Але в травні 2015-го програму було розширено: кредити тепер можна витратити на заміну вікон або системи опалення, а також на встановлення лічильників. Крім того, з часом до програми підключилися Укргазбанк і Укрексімбанк. В Укргазбанку повідомили, що до 4 червня за програмою «Теплий дім» видано фізособам 30 кредитів загалом на 730 тис. грн. Середня сума кредиту – 24,3 тис. грн. В Укрексімбанку від коментарів відмовилися.
Програми кредитування в трьох держбанках уніфіковані. У борг дають від 10 тис. до 50 тис. грн приватним особам і від 20 тис. грн – співвласникам багатоквартирних будинків, але не більше 30 тис. грн на одну квартиру. Вартість фінансування – 25% річних, плюс 3% – плата за видачу кредиту (10-процентний початковий внесок). Кредит надається на термін до трьох років для фізосіб і до п'яти років – для ОСББ. Держава компенсує фізособам до 30% суми кредиту, ОСББ – до 40%. Але ці гроші надходять відразу на рахунок позичальника в банку і лише після того, як він надасть документи про проведені роботи з енергоефективності. Фактично компенсація від держави повністю покриває витрати на обслуговування кредиту.
Перспективи без кордону
В Ощадбанку не розкривають, яку суму планують видати в цьому році за програмою «Ощадний дім». Не готові щось прогнозувати і в інших двох держбанках. На початку квітня віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що обсяг спільної з Ощадбанком програми складе 1,57 млрд грн, з яких 1,23 млрд грн – кошти Ощадбанку, а 340 млн грн буде виділено з держбюджету.
Вже 8 квітня Кабмін прийняв постанову № 177, якою направив Мінрегіонрозвитку в 2015 році кошти в обсязі 495,72 млн грн на заходи «Державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2000-2015 роки». Постановою № 231 обсяг фінансування енергоефективності визначено у 102,52 млн грн.
Проте охочих отримати кредит може бути більше, ніж держбанки здатні видати. «В Україні налічується 239 тис. багатоквартирних будинків, з яких 80% потребують тепломодернізації. При цьому тільки 7% об'єднані в ОСББ. А саме для ОСББ умови програми найбільш вигідні. Держпрограма стимулювання до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту є безпрецедентною за своїми умовами і надзвичайно важливою для забезпечення енергобезпеки країни», – вважає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Банкір повідомив, що раніше експерти оцінювали потребу в інвестиціях в тепломодернізацію у 300 млрд грн. «Але після того як ми отримали перший досвід, можемо говорити про суму в межах $50 млрд», – сказав Андрій Пишний.
За чужий рахунок
Інші банки не поспішають запускати спеціалізовані програми кредитування. «Це дуже вузькоспеціалізований продукт. Якщо клієнт хоче поміняти вікна або утеплити квартиру, він може скористатися таким нашим стандартним продуктом, як кредит готівкою. Ставка за ним, безумовно, вища, ніж за держпрограмою, але держбанки висувають до позичальників жорсткіші вимоги. Наприклад, враховують тільки офіційні доходи. Ми ж більш лояльні до наших клієнтів», – розповіли в одному з банків – лідерів з видачі кредитів готівкою. Ставка за кредитами готівкою коливається від 35% до 80% річних.
Один із способів популяризації держпрограми – підключення до неї облрад. «В середньому в кожній області було видано по 2,4 млн грн кредитів, при цьому найбільший обсяг – на Львівщині, 12,3 млн грн», – розповів голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук. За його словами, в цьому регіоні діє програма, за якою з місцевого бюджету компенсується 20% з 25% ставки за кредитом. Це збільшує чергу за кредитами у Львівській області. Тому навіть у Києві та області, де фізособи частіше беруть кредити і на більші суми, поки видано кредитів на придбання твердопаливних котлів на загальну суму вдвічі меншу – 6 млн грн. Влада буде «вимагати» від регіонів переймати «передовий» досвід. За словами пана Савчука, вже 9 областей підписали меморандум про готовність приєднатися до держпрограми. «Наше завдання – залучити до неї всі регіони», – сказав він.
Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.
Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.
У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.
Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.
Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.
Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.
У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.
Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.
Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.
Валюта під лімітом
Національний банк затягує скасування антикризових обмежень на валютному ринку і спрощення доступу українців до своїх коштів у банках. Майже усі нинішні ліміти і заборони від сьогодні продовжені ще на три місяці – до 3 вересня. «Спільно з фахівцями з МВФ ми склали дорожню карту за плавного зняття обмежень», – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.
На депозитному ринку буде тільки одне послаблення: ліміт на видачу готівкових коштів у національній валюті з банківських рахунків підвищено з 150 тис. грн до 300 тис. грн на добу на одного клієнта. «Ситуація на депозитному ринку останніми місяцями є позитивною. Є зростання вкладів у національній валюті і, останнім часом, в іноземній», – повідомив Олег Чурій. У квітні портфель вкладів фізосіб у національній валюті зріс на 4,2 млрд грн, тоді як в іноземній валюті, навпаки, впав на $231 млн. Дані за травень Нацбанк ще не опублікував.
Обмеження щодо суми повернення гривневих депозитів стосується невеликої частки вкладників, які, складаючи менше 1% усіх клієнтів, зберігали в банках близько третини усіх залучених банками у населення вкладів. Більшість українців з цим лімітом у 150 тис. грн ніколи не стикалася: за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, середня сума депозиту складає всього 9017 грн.
Однак все літо продовжуватиме діяти ліміт на зняття грошей з валютних рахунків у розмірі 15 тис. грн в еквіваленті на добу (за офіційним курсом це $690 або 645 євро). Діятиме надалі також обмеження купівлі готівкової валюти сумою до 3 тис. грн. «Зняття цього ліміту поки перенесено на більш дальній термін. Не думаю, що це відбудеться найближчим часом», – визнав Олег Чурій. На НБУ не вплинуло навіть те, що це банки вже кілька місяців скуповують валюту у населення, а не навпаки: чистий продаж валюти населенням у травні склав $177 млн. У Нацбанку вчора не змогли пояснити, що саме має статися, аби регулятор назвав ситуацію на ринку стабілізованою і повністю скасував усі обмеження.
Банки не дочекалися
Крупні банки виступали проти обмежень. Згідно з опитуванням Незалежної асоціації банків, такої позиції дотримувалися 60% її учасників, а 25% виступали за часткове зняття лімітів. «Процес скасування обмежень повинен бути поступовим, оскільки одночасне скасування всіх обмежень на проведення операцій з готівкою може мати негативний ефект для ліквідності банків. Першочерговим є скасування обмежень на зняття гривневих і валютних коштів. Це сприяло б поверненню довіри населення до банків», – вважає координатор комітету з питань грошово-кредитної політики та валютного регулювання асоціації Галина Литвин.
Громадяни чекали скасування обмежень на операції з валютою, тому що вони є особливо жорсткими. «Середній розмір депозитів у нас близько 70 тис. грн, тому їх обмеження для більшості вкладників не було критичним, в основному очікування населення стосувалися лімітів на купівлю валюти», – зазначила начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова.
Правила роботи на міжбанку спрощуються дуже повільно і несуттєво. Зараз юрособа може вийти на міжбанк для купівлі валюти, тільки якщо у неї на рахунку є менше $10 тис. Цей ліміт буде підвищено до $25 тис. Документальне підтвердження імпорту потрібне при сумі закупівлі вище $50 тис., а не $25 тис.
Проблеми обмеженості
Поки ж продовження цих обмежень створює проблеми не тільки для клієнтів, але й для фінустанов. «Для банків, які мають проблеми з ліквідністю, продовження вищевказаної норми позитивно впливає на вирішення їхніх проблем. У той же час для ліквідних банків це такий собі невдалий жарт: населення забирає кошти з цих установ не тому, що не довіряє їм, а виходячи з того, що в разі крайньої необхідності негайно отримати велику суму грошей буде неможливо. Скасування цієї норми позитивно б вплинуло на стабілізацію валютних портфелів і навіть стимулювало їх нарощування», – впевнена директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин.
Тому банкіри розраховують на поступове скасування не тільки гривневих, але й валютних лімітів. «Підвищення лімітів зняття гривневих коштів з рахунків може стати першим кроком для лібералізації та інших правил. Адже зараз клієнтові простіше працювати з гривнею: якщо він хоче зробити крупну покупку, йому не обов'язково знімати готівку з рахунку. Нацвалюту можна перерахувати і за квартиру, і за машину. Навіть якщо купівля здійснюється на вторинному ринку, потрібну суму можна перевести на особистий рахунок фізособи і придбати ту ж машину, що була у використанні, – говорить член правління ОТП Банку Володимир Мудрий. – С валютою так вчинити не можна: її не можна перекинути на картковий рахунок третьої особи, як і поповнити доларами чужий рахунок. Тому й потрібно знімати валюту в касі».
Ключовим питанням вчорашнього засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності стала підготовка до третього читання законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». «Проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті після прийняття у другому читанні відправлено на третє читання, хоча усі знають, яку напругу викликає проблема валютних позичальників у нашому суспільстві, – заявив голова комітету Сергій Рибалка. – За законодавством, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п'ятиденний термін для подачі поправок, а самі поправки можуть мати лише уточнюючий характер. Наш комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п'ять враховані повністю, а одна – частково». У комітеті запевняють, що правки дуже «технічні» і не змінюють суті цього законопроекту.
По третьому колу
Традиційно проти ухвалення закону висловилися представники банківської сфери. «За нашими підрахунками, збитки банків у разі прийняття законопроекту досягнуть 100 млрд грн. До того ж банки не зможуть виконувати свої зобов'язання перед валютними вкладниками. Приймаємо закон – отримуємо депозитний майдан», – попередила депутатів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Через занижені процентні ставки за кредитами після конвертації щорічні збитки банків становитимуть по 2,5 млрд грн. По суті, йдеться не тільки про прямі збитки держави – на докапіталізацію держбанків і фінансування Фонду гарантування вкладів, але й опосередковані – банки не зможуть вийти на прибуткову діяльність, тому не буде надходжень від податку на прибуток», – впевнена координатор Комітету асоціації з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.
Директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що прийняття закону «узаконить беззаконня». Нацбанк продовжує виступати проти прийняття закону, посилаючись на зобов'язання перед МВФ і обіцянку президента застосувати вето. «До того ж як ми пояснимо прийняття законопроекту тим позичальникам, які вже погасили валютний кредит, а деякі – достроково», – поставив не риторичне запитання директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков.
Є противники закону й серед депутатів. «Ви пам'ятаєте, якою ціною нам далася стабілізація курсу гривні. Якщо приймуть цей закон, банкам доведеться закривати коротку валютну позицію, а отже, попит на валюту на міжбанку різко зросте», – заявив член комітету Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). «Ми повинні розуміти, що якщо документ не набере 226 голосів у третьому читанні, ми просто поховаємо усю нашу багатомісячну роботу», – попередив колег з комітету екс-голова Нацбанку Степан Кубів («Блок Петра Порошенка»).
Тому члени комітету не змогли підтримати рішення рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у третьому читанні. За це проголосували п'ять з десяти присутніх на засіданні членів комітету. Інші п'ять учасників голосували проти або утрималися.
Час чекає
У якості альтернативи депутати запропонували звернутися до Кабінету міністрів за «отриманням матеріально-технічного обґрунтування та нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому». Така можливість передбачена регламентом під час розгляду законопроекту в третьому читанні. Як уточнив Степан Кубів, Кабмін повинен знайти джерела фінансування, які б дозволили покрити збитки банків від прийняття закону, а також підготувати нормативно-правові акти для приведення законодавства у відповідність до норм закону. «Саме про це йдеться в регламенті Верховної Ради», – запевнив Степан Кубів. Таке рішення підтримали шість депутатів з десяти. На це Кабмін матиме десять днів.
Якщо звернення у Кабмін буде підготовлено вже найближчим часом, то профільний комітет отримає відповідь і зможе розглянути його вже на засіданні 16 червня. І у разі підтримки депутатів його можуть винести на голосування 17-19 червня. Якщо ж до 16 червня відповіді не буде, законопроект про реструктуризацію валютних кредитів буде включено до порядку денного засідання комітету лише 30 червня. Але і в цьому випадку у парламентарів ще буде шанс прийняти закон до літніх канікул: у них в запасі буде ще один пленарний тиждень – з 14 до 17 липня.
Втім, активісти, що виступають за пільгову конвертацію кредитів, вважають, що депутати навмисно затягують розгляд законопроекту. Адже навіть розгляд законопроекту в третьому читанні відбувається вперше у Верховній раді VIII скликання. «Ми вже більше року намагаємося вирішити проблему. Нинішня поведінка – черговий спосіб затягнути її рішення. Так ми дочекаємося літніх канікул, і найближчим часом ніякої реструктуризації не буде. Ми виходимо з усіх комітетів і робочих груп. Єдина можливість для банків повернути їхні гроші – прийняти закон. Інакше події в Харкові видаватимуться квіточками», – заявила активістка Юлія Сало. Йдеться про події 25 травня, коли під час виселення позичальників із заставної іпотеки в Люботині були вбиті дві людини (див. «Люботинського «стрільця» виселяли через борг у 855 тис. грн»).
Погоня за банкірами
Нацбанк завершує реформу, яка повинна поставити крапку в питанні виявлення реальних власників українських банків. Досі діяла лише вимога до розкриття номінальних власників істотної участі – більше 10% акцій. Тому багато хто з банків вказували в списку своїх акціонерів невідомі компанії, іноземні фонди, фізосіб, які є лише формальними власниками акцій, або зовсім не розголошували інформацію про власників. Цього року парламент збільшив відповідальність власників за свої банківські активи, з'явилася необхідність виявляти всіх бенефіціарів власників. І НБУ почав вивчати, як ліквідувати найпопулярніші схеми приховування реальних власників банків.
В НБУ вчора назвали шість виявлених ними непрозорих структур власності банків:
«Футболісти» – багато акціонерів, кожен з яких володіє пакетом менше 10% акцій.
«Плутанина» – структура акціонерів із заплутаними відносинами між ними.
«Трасти» – використання трастових декларацій для приховування реальних власників банків. НБУ готовий до того, що в такій структурі можуть бути повністю розкриті номінальні власники. Але якщо бенефіціари та юридична власність у трастовому фонді розщеплені, і керуючі діють незалежно, то така структура буде оголошена НБУ непрозорою.
«Довіреність» – такий варіант власності Нацбанк формально бере до уваги, але при цьому вимагає, аби акціонери, які видали довіреність, розкрили йому свої імена.
«Кіпріоти» – вказування серед акціонерів фізичних осіб – нерезидентів з будь-якої країни, яких Нацбанк підозрює в тому, що вони лише номінальні утримувачі акцій в чужих інтересах.
«Нічого не знаємо» – випадки, коли банк заявляє про те, що йому невідомі його власники.
Нові реалії
Вимоги Нацбанку до розкриття інформації, затверджені постановою № 328, досить жорсткі. Банки повинні показати усіх своїх власників і назвати всіх ключових учасників. До них відносяться усі акціонери-юрособи, які володіють понад 2% акцій, а також 20 найбільших акціонерів-фізосіб. «Двома відсотками ми обмежилися спеціально, щоб не було надмірного розкриття інформації. Наприклад, є банк «Львів», у якого акціонерами є кілька десятків підприємств. Технічно дуже складно розкрити кінцевих власників кожного з них, – пояснює Леонід Антоненко. – Звичайно, можна створити 50 компаній, у кожній з яких буде 1,99% акцій. Але ми знаємо про це. Якщо «футбольні команди» трансформуватимуться в «олімпійські збірні», ми спостерігатимемо за ними».
До того ж НБУ вимагає розкриття не тільки формальних власників, а й тих акціонерів, які мають значний вплив на управління банком. До таких осіб належать ті, хто може впливати на призначення керівників, або мають хоча б одного представника в наглядовій раді або правлінні. Також Нацбанк зможе «зарахувати» до власників істотної участі акціонерів, які самі увійшли до правління або ради. За останній місяць НБУ вже встиг саме з цієї причини оштрафувати акціонерів банку «Народний капітал» і Фінанс Банку.
Регулятор обіцяє стежити за тим, щоб частки акціонерів не були розмиті, оскільки це призводить до того, що в банку просто немає власників істотної участі. «У цих осіб Нацбанк перевірятиме майнове і фінансове становище, щоб упевнитися, що вони не підставні. Це положення буде визнано достатнім, якщо легальні доходи людини за весь час перевищують його частину в регулятивному капіталі банку», – пояснює Леонід Антоненко.
В наявності непрозорої структури власності підозрюються 19 українських банківОновлені структури власності банки повинні подати регулятору до 8 червня – протягом червня НБУ аналізуватиме їх і публікуватиме на своєму веб-сайті. Однак у Нацбанку вже є претензії до ряду банків, виходячи з раніше переданої ними інформації. Як повідомив Леонід Антоненко, в наявності непрозорої структури підозрюються 19 банків, які подали в НБУ документи на легалізацію власників: Радикал Банк, КСГ Банк, Експрес-банк, Індустріалбанк, «Новий», КомінвестБанк, ЮСБ, Платинум Банк (його регулятор відніс до проміжної категорії, бо структура власності не зовсім зрозуміла), Траст Капітал, Преміум, Інвестбанк, Кліринговий дім, Унікомбанк, «Юнекс», Інвестбанк, Євробанк, «Народний капітал», «Альпарі» і Полікомбанк. «Це банки, структура власності яких нам видається непрозорою. І банки намагаються вирішити ці проблеми», – говорить Леонід Антоненко. Ще чотири установи розкрили НБУ своїх інвесторів, тому поки регулятор їх перевіряє.
Заходи впливу
Банкам, які не виконають вимоги, загрожують санкції. Такі установи не зможуть отримувати кредити рефінансування і брати участь в тендерах з підтримки ліквідності, не зможуть отримати генеральну валютну ліцензію і розширити її функціонал, їм відмовлятимуть у погодженні нової редакції статуту. Проблеми можуть виникнути і у топ-менеджерів непрозорих банків. «Якщо керівник пропрацює в такому банку більше року, починаючи з 1 червня, його ділова репутація буде вважатися зіпсованою», – лякає Леонід Антоненко.
Якщо протягом 180 днів порушення в структурі власності не будуть усунуті, банк визнають неплатоспроможнимКрайньою мірою, якою загрожує Нацбанк, стане визнання такого банку проблемним. Адже якщо протягом наступних 180 днів порушення в структурі власності не будуть усунуті, банк буде віднесено до неплатоспроможних. А це прямий шлях до банкрутства та ліквідації установи. «Якщо ми будемо бачити, що поданий нам пакет документів не задовольняє наші вимоги і триває якась гра, якщо побачимо, що банк не співпрацює, то його можуть визнати проблемним. Хоча немає сенсу визнавати проблемними ті банки, які ведуть роботу з розкриття власників», – обіцяє Леонід Антоненко. Від початку року вже два банки, назви яких не розкриваються, стали проблемними з причини непрозорої структури.
Невідомі банкрути
Відкритим залишається питання власників збанкрутілих банків. Від початку 2014 року неплатоспроможними були визнані 49 установ, далеко не всі з них мали прозору структуру власності. Однак Нацбанк не шукатиме реальних власників цих банків та осіб, афілійованих з цими банками. «До збанкрутілих банків ми не маємо відношення. Ними займатимуться інші люди – з Фонду гарантування вкладів фізосіб, прокуратури та судів, до того ж вони мають для цього можливості», – говорить Леонід Антоненко. Йдеться про те, що інструментарій силовиків щодо виявлення власників банків у рамках оперативно-розшукової діяльності навіть ширший, ніж оновлені повноваження Нацбанку.
Ситуація в неплатоспроможних банках була різною. «Структура власності CityCommerceBank була непрозорою. І формально цей банк не мав власника, – розповідає пан Антоненко. – А от у Профін Банку ситуація інша: Нацбанк визнав власниками істотної участі в банку пана Тумовса і його колишню дружину».
Без підтримки акціонерів
Національний банк продовжує чистку банківського ринку, хоч і набагато меншими темпами, ніж на початку року. У п'ятницю він визнав неплатоспроможним Український професійний банк, в який тепер на три місяці введено тимчасову адміністрацію. Причиною цього стало небажання власника установи – компанії «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902% акцій) – поліпшити ситуацію з ліквідністю банку та усунути порушення. У п'ятницю в Укрпрофбанку не змогли повідомити позицію акціонерів щодо їхньої кредитної установи.
Безвиїзний нагляд НБУ констатував, що Укрпрофбанк вів ризикову діяльність, яка загрожувала інтересам вкладників та інших кредиторів. Було виявлено погіршення якості активів банку, залежність від міжбанківських ресурсів, дефіцит ліквідних коштів. Укрпрофбанк подав регулятору план фінансового оздоровлення без заходів для поліпшення ліквідності, після чого акціонер не врахував зауваження НБУ. Фінансовий стан банку погіршився: він не виконував своїх зобов'язань за міжбанківськими кредитами, порушував банківське законодавство. Також Нацбанк повідомив про численні скарги від клієнтів банку про невиконання ним своїх зобов'язань.
Укрпрофбанк вже кілька місяців відчував труднощі з поверненням кредитів, але бити на сполох банкіри почали місяць тому. «Піднімається нова хвиля, яка вдарить по міжбанку, – говорив FinMaidan заступник голови правління одного з великих банків. – На УПБ у багатьох були ліміти, а він перестав повертати міжбанк. Зараз усі шукають виходи на Лихочаса (голова правління. – FinMaidan), аби повернути хоч щось». Укрпрофбанк посідав на 1 квітня 36-е місце за активами (4,55 млрд грн), але за портфелем зобов'язань перед банками і НБУ він був на 22-й позиції (1,386 млрд грн).
В НБУ підтверджували FinMaidan наявність проблем з цим середнім банком, але дату введення тимчасової адміністрації назвати не могли. «Поки розбираємося з глибиною проблеми», – говорив співрозмовник в центробанку. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, яку суму гарантованих депозитів він компенсує вкладникам. Загальний обсяг вкладів фізосіб становив у ньому 1,698 млрд грн (60% у валюті). Частина з них – це кошти співробітників бюджетних установ, оскільки Укрпрофбанк входив до списку 24 банків, яким НБУ надав право брати участь у відкритому конкурсі Мінфіну з вибору уповноважених банків для виплати зарплати співробітникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги.
Підприємствам, які обслуговуються в банку, буде гірше, ніж громадянам, тому що їхні кошти не гарантуються. У них «зависло» близько 745 млн грн, у тому числі 58% – в іноземній валюті. Валютні позики у взятих міжбанківських кредитах становили 47%.
Укрпрофбанк (раніше Мебліпромбанк) заснований в 1992 році. Його найбільшим акціонером було ТОВ «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902%), а опосередкованими власниками – компанії «Єврофінанс», Lanex.Inc. (Панама), а також Євген Балушка.
Наслідки банкрутства
Проблеми у банків виникають не раптово, тому багато клієнтів до моменту банкрутства кредитної установи встигають вивести з неї усі або хоча б частину своїх коштів. Два тижні тому компанія WebMoney.UA сповістила клієнтів про зміну дебітора: кошти, що забезпечують зобов'язання системи перед користувачами з викупу прав вимоги у WMU, були переведені з рахунків в Українському професійному банку на рахунки в банк «Народний капітал». Про суму, виведену з Укрпрофбанку, не повідомлялося.
На сайті платіжної системи «Укркарт» вказано, що функції її розрахункового банку виконував Укрпрофбанк. Проте зараз її розрахунковим банком є Укргазбанк. За даними платіжної системи, її учасниками є «понад 40 банків, які емітували 2 млн карток, встановили більше 1200 банкоматів і понад 2000 POS-терміналів». Але, ймовірно, це застарілі дані, що не враховують чистку ринку, оскільки НБУ, станом на 14 травня, говорив лише про 30 банків-учасників системи. До неї входить лише один банк із групи найбільших – Ощадбанк, Укрпрофбанк і ще 28 банків, в основному з груп середніх і невеликих.
Шанси на відновлення діяльності Укрпрофбанку вкрай малі. Від початку 2014 року в Україні було визнано неплатоспроможними вже 49 банків, з яких знову розпочати роботу вдалося тільки Терра Банку. На його основі створили перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього в.о. міністра економіки, екс-заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Активи і пасиви збанкрутілого Промекономбанку були передані Фідобанку. ФГВФО намагається продати ще дві неплатоспроможні фінустанови. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», не змогла придбати Всеукраїнський банк розвитку. Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над неплатоспроможним Омега Банком, а кіпрській Agro Holdings (Ukraine) Ltd. – над Астра Банком.
Слабкий інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків пов'язаний із занадто високими ризиками їх придбання. У працюючих банків і так вистачає проблем у зв'язку із зростанням неповернень за кредитами, вони не бажають брати відповідальність за погані активи банків-банкрутів. «Захист прав кредиторів є основоположним питанням. Банкрутства багатьох банків відбулися саме через ці проблеми. А у нас не проводяться зміни в цій сфері ні в законодавчій, ні в судовій системах», – зазначає голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман. Щоправда, Укрпрофбанк має права на цікаві активи: у січні Госпсуд Києва зобов'язав ТОВ «Львівський автобусний завод» (ЛАЗ) передати в управління Укрпрофбанку ряд активів ЛАЗу, які ще 2008 року були передані банку в іпотеку за кредитом на 29,25 млн грн.
Для акціонерів банкрутство банків – це не тільки втрата бізнесу, можуть бути й більш серйозні наслідки. Відповідальність власників і топ-менеджменту банків за доведення їх до банкрутства навесні значно збільшилася. Тепер за це, а також за збитки, завдані клієнтам і державі, на суму понад 6 млн грн банкірам загрожує позбавлення волі на термін до п'яти років і штрафи. ФГВФО тепер займеться поверненням грошей, які могли бути виведені з Укрпрофбанку. «Головне – це бажання правоохоронних органів розібратися. Докази завжди існують, їх треба тільки знайти», – упевнений голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.
Держзакупівлі залатають
Кабінет міністрів минулого тижня схвалив для реєстрації у Верховній Раді поправки до закону «Про здійснення державних закупівель». «Очікуємо прийняття цього законопроекту на наступній пленарній сесії вже в червні. Це досить стислі терміни», – заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус після засідання уряду в середу. Документ повинен виправити непрацюючі, найбільш конфліктні та корупційні норми, а також привести закон у відповідність до Угоди про асоціацію України та ЄС.
Восени в парламент направлять ще один документ, який позбавить учасників торгів від роботи з паперовими документами. «Другий законопроект щодо «Е-закупівель» зараз у розробці. Ця тема дуже дискусійна: ми хочемо швидше, а європейські колеги – ретельніше. Усі процедури, які передбачені законом, мають бути переведені в електронний формат. І нам потрібен окремий закон: які майданчики використовувати, які документи сканувати, які – публікувати», – говорить FinMaidan замміністра економрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
Закупник на порозі
Обов'язковий поріг проведення тендеру під час закупівлі товарів та послуг у червні буде підвищено вдвічі – до 200 тис. грн. Аналогічний поріг для робіт піднімуть з 1 млн до 1,2 млн грн. Однак реальне підвищення в першому випадку буде меншим, а в другому випадку взагалі відсутнє, тому що вартість закупівлі почнуть рахувати разом з ПДВ. Цей поріг переглядатиметься з урахуванням споживчої та промислової інфляції раз на рік, а не раз на два роки, як обіцяно зараз. Якщо замовник використовує процедуру запиту цінових пропозицій щодо товарів та послуг, у яких є діючий ринок, тендерний поріг підвищать з 300 тис. до 500 тис. грн.
З-під дії закону виведуть послуги міжнародних фінансових організацій. «У нас була дискусія з IFC. Якщо може бути оголошений тендер, то вони не можуть брати участь за статутом, а Україні потрібна їхня допомога з питань підготовки до приватизації. В статуті ж у них написано, що якщо з тієї діяльності, за якою хочуть надати послугу, оголошується тендер, то це означає, що у ньому може брати участь комерційний бізнес. А там, де може брати участь комерційний бізнес, IFC брати участь не може, – сказав FinMaidan директор департаменту регулювання держзакупівель МЕРТ Олександр Стародубцев. – Це все для того, аби дати можливість IFC нам допомагати».
Вимогу до МЕРТ проводити моніторинг закупівель для запобігання порушень у сфері держзакупівель буде скасовано. «Було багато претензій з боку ринку про недобросовісність цієї функції: народ приходив, замовляв моніторинг, вирішував питання, щоб він був позитивним, і показували усім цей результат під час перевірок, – нарікає Олександр Стародубцев. – Я навіть знаю прецеденти, коли заходив лист, а через 40 хвилин виходив готовий моніторинг». Скасування моніторингу не погіршить контроль, оскільки є основний держорган, який контролює якість проведення держзакупівель, – Держфінінспекція. «У нас це дублююча функція, і в такому вигляді її треба ліквідувати. Потім ми відтворимо моніторинг заново з ризик-факторів, але для цього треба спочатку побудувати систему моніторингу даних. І надалі, побачивши ці операції, ми зможемо повідомляти про них правоохоронцям і громадськості», – сказав чиновник.
Скинути баласт
МЕРТ також спробує позбутися усіх непотрібних функцій. Звіти для Кабміну і Рахункової палати готуватимуться не щоквартально, а раз на рік, а громадські слухання МЕРТ не проводитиме не лише де-факто, а й де-юре. Зі списку пріоритетів зникне «вжиття заходів щодо забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, їх максимальної економії під час держзакупівель». Хоча Айварас Абромавічус запевняв, що реформа держзакупівель заощадить 20% коштів: «Обсяг держзакупівель досягає 250 млрд грн. Якщо ми все зробимо правильно, то економія буде дуже суттєвою – до 50 млрд грн на рік». 25 млрд грн можуть бути збережені за рахунок скасування «корупційного податку» (завищені ціни «дружніх» компаній, відкати), ще стільки ж – за рахунок зниження ціни закупівлі в умовах підвищення конкуренції та розширення кола потенційних постачальників. «Це неробоча норма, яка веде до того, що приходить Рахункова палата і починає запитувати, які заходи ми провели на виконання цієї норми. І кожного разу, коли в законі прописуються норми, які мають застосовуватися незрозумілим чином, потім починаються проблеми з регулюванням», – поскаржився Олександр Стародубцев.
Обсяг держзакупівель досягає 250 млрд грн. Якщо ми все зробимо правильно, то економія буде до 50 млрд грн на рікВключені в законопроект і зобов'язання України перед ЄС. Публікація оголошення про тендер англійською мовою буде обов'язковою під час закупівлі товарів та послуг на суму понад 133 тис. євро, що нижче нинішніх порогів у 200 тис. і 300 тис. євро відповідно. Під час закупівлі робіт поріг, навпаки, підвищують на порядок – з 0,5 млн до 5,15 млн євро. Мінімальний термін для подання пропозицій на такі конкурси збільшується – з 20-30 до 40 днів. «Це міжнародні зобов'язання: ми повинні привести наші терміни у відповідність до WTO GPA, а там терміни дуже довгі по тендерах, за якими пороги збігаються з тими торгами, оголошення про проведення яких ми повинні публікувати англійською мовою», – пояснює Олександр Стародубцев.
Революція бенефіціара
Замовник тендеру зможе виключати зі списку учасників компанії, які не розкрили кінцевих бенефіціаріїв. На підставі цих даних перевірятиметься наявність тісних зв'язків між учасниками. «Цю норму запропонували борці з корупцією, аби краще відстежувати можливу змову. І побачивши, що в тендері беруть участь різні компанії одного бенефіціара, АМКУ може зацікавитися. Хоча факт змови ще треба буде довести, адже обидві компанії можуть і незалежно одна від одної брати участь у тендері», – говорить пан Стародубцев.
«Центр протидії корупції» в результаті аналізу більше 90 тендерів у сфері держзакупівель ліків виявив, що «якщо раніше корупцію ховали в форму картельної змови учасників ринку і недопуск конкурентів на торги, то в 2014 році основною схемою стало блокування торгів самими ж учасниками». Завдяки зриву тендерів такі учасники прагнули забезпечити собі кращі умови поставки та оплати. «Це гонка озброєнь: одні вигадують, як обійти, а ми – як дати по руках», – говорить Максим Нефьодов. У МЕРТ пропонують такий варіант: у скаргах, які компанії подають в АМКУ, треба буде обов'язково вказувати «обґрунтування наявності порушення прав та інтересів, що охороняються законом, щодо рішень, дій або бездіяльності замовника». Зміняться й терміни оскарження документації: зараз крайній термін подачі скарги – це останній день подання учасниками пропозицій конкурсних торгів, а буде за чотири дні, але не пізніше, ніж за три дні до дати подання цінових пропозицій.
Скарги за вже укладеними договорами можна буде направляти тільки в суд. «Це результат плідної роботи АМКУ з нашим департаментом з метою побороти тендерний тролінг, коли скарга подається, наприклад, за годину до розкриття тендерних пропозицій, і тендер скасовується або затягується. І є спеціальні контори, які приходять і кажуть: або ви від нас відкупаєтеся, або ми не дамо провести тендер. Тому треба побороти тендерний тролінг, але при цьому залишити можливість оскарження», – зазначає Олександр Стародубцев.
Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів, що складається замовником торгів, буде публікуватися на веб-порталі МЕРТ. Чиновники не забули і про права переможених. Зараз учасника, заявка якого була відхилена, повідомляють про це із зазначенням аргументів протягом трьох днів. Запропоновано, щоб учасник протягом п'яти днів від моменту подання запиту отримував від замовника «інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам документації конкурсних торгів, зокрема технічної специфікації, кваліфікаційним критеріям». Також за п'ять днів організатор торгів повинен буде пояснити переможеним компаніям, чому їхні пропозиції виявилися менш економічно вигідними, ніж у переможця торгів.
Заділ на майбутнє
Реформа переслідує три мети: надання доступу бізнесу до держзакупівель, транспарентність тендерів і створення професійного ринку держзакупівель. Вже в червні має бути готовий драфт законопроекту «Про систему електронних публічних закупівель», а набрати чинності закон повинен з 1 січня 2016 року. Створена громадськими активістами система ProZorro стала прототипом нової системи закупівель. Передбачається, що державі належатиме центральна база даних аукціонів, а приватні інтернет-майданчики забезпечуватимуть підтримку її інтерфейсу. Інтеграція відкритих держреєстрів дозволить знизити кількість довідок і виписок, які надають учасники торгів, а запровадження Е-оскаржень – прискорить роботу зі скаргами. Технічні помилки у документації в МЕРТ радять вивести з-під нагляду АМКУ і передати до ради оскарження при електронному майданчику і дати їм на виправлення помилок 24 години.
Європейці наполягають на комплексній реформі, яка регламентує усі аспекти Е-закупівельЕлектронний документообіг необхідний, але сам електронний аукціон є лише одним з варіантів держзакупівель в ЄС. «Ціна не повинна бути єдиним критерієм. Для економічної вигоди використовуються також інші критерії», – говорить начальник відділу міжнародних вимірювань держзакупівель директорату Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та СМБ Жан-Ів Мюйй.
Можливості електронного аукціону обмежені – найчастіше його використовують під час закупівель стандартизованих товарів. «Електронний аукціон як метод боротьби з корупцією є неоднозначним. Є побоювання, що ризик корупції не знімається повністю, а передається на інший рівень – у вигляді можливості невиконання угоди після її укладення», – розповів Матія Матокович, який відповідає в DG GROW Єврокомісії за економічний аналіз та електронні закупівлі. Європейці наполягають на комплексній реформі, яка регламентує усі аспекти Е-закупівель – від захисту інформації до використання ЕЦП.
Йдеться про створення дуалістичної системи: жорстке дотримання директив ЄС під час закупівель на суму понад 133 тис. євро (3 млн грн в еквіваленті) – електронні процедури з ціновими та неціновими параметрами, і український підхід під час менших закупівель. При сумах до 200 тис. грн замовники зможуть використовувати редукціон (торги зі зниженням ціни) тільки за бажанням, при сумах 0,2-3 млн грн буде обов'язкове використання гібридної системи з редукціоном.
Консультант ЄБРР Адам Янжук, який проводив аудит системи ProZorro, каже, що «проект не відповідає стандартам ЄС та його найкращим практикам». «Але архітектура технології є правильною, і прогалини в ній можна заповнити технічно та організаційно», – вважає він. Для прикладу: з 24 найкращих практик ЄС у проекті ProZorro, у створенні якого бере участь Transparency Int., поки реалізовано 17, а з 46 стандартів міжнародних фінансових організацій – 37. Ці побоювання визнають в МЕРТ. Олександр Стародубцев каже, що якщо одні європейці нас повністю підтримують, то інші – «трохи побоюються наших агресивних темпів».
«Ми прислухаємося до думки наших колег в ЄС, але хочеться зробити усе набагато швидше», – каже міністр Айварас Абромавічус. Враховуючи масштаб ринку – в Україні для проведення тендерів створено 25 тисяч конкурсних комісій, – від початку 2016 року на електронні закупівлі переведуть тільки найкрупніших покупців і центральні органи влади. Дрібні закупівельники, в тому числі й місцеві органи влади, отримають відстрочку для підготовки до нових правил.
Тримай ставку вище
Національний банк, який вже майже три місяці утримує облікову ставку на рекордно високому рівні, не планує її знижувати. Комітет з монетарної політики НБУ за підсумками засідання 27-28 травня ухвалив рішення рекомендувати правлінню зберегти її на рівні 30%.
Центробанк при цьому визнав «істотне прискорення споживчої інфляції – у квітні до 60,9% в річному вимірі». Значним чинником зростання стало підвищення тарифів на ЖКП та природний газ. «Члени комітету зазначили, що під час проведення монетарної політики НБУ повинен застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а враховуючи її прогнозну динаміку, інфляційні очікування населення та бізнесу. Є ймовірність, що інфляція після досягнення свого піку істотно сповільниться у наступні 12 місяців», – заявили в НБУ. Тому монетарна політика має обмежити наслідки від інфляційного шоку.
Члени комітету «прийшли до думки про доцільність збереження облікової ставки в 30%» з метою формування стійкої тенденції стабілізації грошово-кредитного ринку. За їхньою оцінкою, високий рівень облікової ставки «допомагатиме формуванню спадного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему». Банки зараз беруть стабілізаційні кредити в НБУ під 30% річних і вище, тому зацікавлені залучати вклади населення навіть під ідентичний високий відсоток. У разі зниження ризиків для стабільності гривні НБУ вивчить можливість пом'якшення грошово-кредитної політики.
4 березня 2015-го Нацбанк збільшив облікову ставку з 19,5% до 30% річних. До цього ставка, яка утримувалася на рівні 14% з 13 листопада 2014 року, підвищувалася 6 лютого. Нинішнє значення облікової ставки є максимальним з 2000 року: з 24 березня 2000-го її було знижено з 35% до 32% річних, потім з 10 квітня – до 29%, з 15 серпня – до 27% річних.
Напередодні, 26 травня, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами Американської торгової палати та Європейської Бізнес Асоціації висловив думку, що ситуація в економіці та фінансовій системі дозволяє поставити питання зниження облікової ставки для полегшення доступу підприємств до кредитів. «Прийшов час, я вважаю, що ставку можна знижувати», – сказав він.
Очікування зниження
Банкіри згодні з тим, що зараз немає причин для зниження облікової ставки, бо нинішній показник відображає ціну грошей і масштаб інфляції. «Поточний рівень облікової ставки відповідає тим цілям, для досягнення яких вона вводилася: стабілізації фінансового ринку та контролю рівня інфляції з метою переходу до інфляційного таргетування. Підвищення облікової ставки свідчить про посилення кредитно-грошової політики з боку регулятора, що загалом виправдано в поточній ситуації, – говорить FinMaidan перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Але вплив збільшення облікової ставки на інфляцію досить опосередкований, тому що інфляція викликана насамперед подорожчанням імпортних товарів внаслідок стрімкої девальвації гривні».
Коли ситуація на ринку зміниться, з'явиться можливість знизити рівень головного індикатора грошово-кредитного ринку, оскільки в довгостроковій перспективі дорогі кредити небезпечні для економіки, яка перебуває в рецесії. «Уже за один-два квартали негативний вплив високої ставки на економічну динаміку перевищить її первісний позитивний стабілізуючий ефект. Тому ми очікуємо, що влітку НБУ почне поступово знижувати облікову ставку до рівня 20-25%, – говорить директор департаменту організації банку та стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Імовірність подальшого підвищення ставки дуже незначна. Це можливо лише в разі сильної дестабілізації валютного ринку, як в лютому цього року, коли підвищення ставки буде для НБУ, в першу чергу, інструментом «аварійного» реагування».
Як тільки падіння ВВП припиниться, облікова ставка може істотно знизитися, щоб полегшити відновлення кредитування. «У разі виявлення позитивних інфляційних тенденцій Нацбанк може знизити облікову ставку вже протягом найближчих трьох місяців, не чекаючи фактичного виходу інфляції на 30-відсоткову позначку. Є всі підстави вважати, що після підвищення тарифів на послуги ЖКГ у квітні-травні інфляція почне затухати. Якщо ситуація в країні не піднесе неприємних сюрпризів, через 12 місяців інфляція може впасти нижче 20%», – раніше повідомив FinMaidan головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов.
Вікторія Руденко, Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
