Форум зібрав понад 100 представників бізнесу, Уряду, Парламенту та аналітичних центрів для обговорення пріоритетів економічного розвитку країни та пошуку рішень на безпрецедентні виклики воєнного часу.

Учасники обговорили найактуальніші проблеми сьогодення бізнесу: умови розвитку економіки України під час війни; детінізація; подальша реформа митниці й інших ключових відомств; відшкодування збитків за втрачене чи пошкоджене майно підприємцям; економічне бронювання працівників; черговість мобілізації; цифровізацію бізнесу; посилення діалогу між владою та бізнесом.

В дискусіях Форуму взяли участь: голова партії «Слуга народу», голова комітету ВРУ з організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк; голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев; голова комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха; голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова; заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт; перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран; президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак; виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine Дмитро Боярчук; віцепрезидент Асоціації платників податків України Йосип Бучинський  та інші представники бізнесу.

«Вже п'ятий рік поспіль CIPE завзято підтримує ініціативи бізнес-партнерів щодо відбудови конструктивного діалогу з владою», – підкреслила директорка представництва CIPE в Україні Оксана Олійникова.

На цьогорічному заході увага була прикута до  економічної політики, ключових інституційних, соціальних та податкових змін. Протягом форуму спікери наголосили на таких викликах як брак людського капіталу; слабка спроможність інституцій; нерівні умови ведення бізнесу для прифронтових та тилових регіонів, тіньові схеми.

Олена Шуляк розповіла учасникам Форуму про відбудову країни за новими стандартами. Вона зазначила, що основними компонентами відновлення країни є, насамперед, економічне зростання та розвиток людського капіталу. Вона також відзначила, що євроінтеграція, економічний розвиток та відновлення країни – це пов’язані речі, адже саме євроінтеграція є найбільш ефективним та якісним  шляхом до відновлення та розвитку сучасної України. Однак, необхідно враховувати, що бізнесу треба буде перебудовувати свою роботу, згідно з вимогами Євросоюзу і з цим не всі зможуть впоратися. Тому є нагальна необхідність в діалозі між бізнесом та владою з метою пошуку оптимальних рішень для ефективної імплементації.

Данило Гетманцев акцентував увагу присутніх на проблемах, з якими стикається Уряд країни при реалізації кроків по детінізації економіки. При цьому, Голова податкового Комітету Верховної Ради зазначив, що детінізація – це спільний інтерес бізнесу і держави, оскільки успішне її проведення це майбутнє для білого бізнесу в рівних умовах чесної конкуренції, а для держави – це поповнення бюджету. Данило Гетманцев, в підтвердження своїх слів навів деякі цифри: за 2023 рік внаслідок результативно проведених заходів по детінізації окремих галузей економіки державний бюджет поповнився на 60 млрд. гривень, а вже в 2024 році додаткові надходження можуть становити 100 млрд гривень.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи презентував висновки нового дослідження найбільших схем тіньової економіки, які підтверджують дані щодо детінізації про більшості напрямків:

• За рік, з попепеднього дослідження - суттєво зменшились втрати бюджету від схеми "контрафакт, нелегальна торгівля" з минулорічних 46-51 млрд грн на рік до поточних 35-40 млрд грн на рік. Обсяги втечі прибутків за кордон знаходяться на історично низькому рівні – потенційні втрати бюджету лише 9-11 млрд грн на рік. Спостерігається зменшення схеми "формування схемного податкового кредиту  (скрутки)" – з 16-20 млрд грн рік тому до 15-18 млрд грн.
• Серед наявних схем лідерами є схема "зарплати в конвертах" – 115-230 млрд грн. на рік та "Сірий" імпорт/контрабанда: втрати бюджету зросли до 120-167 млрд на даних 2023 року.
• Схеми з ФОП: ФОП замість найму 3 група та «обнал» – 4-10 млрд грн; заниження оборотів ФОП - 7,5-12 млрд грн.

За висновками авторів дослідження – загальною рекомендацією до усіх розділів є продовження та завершення судової реформи, перезавантаження БЕБ, інституційна реформа митної служби та податкової - перенабір співробітників на відкритих конкурсах з вирішальним голосом міжнародних фахівців та забезпечення їм гідних заробітних плат.

Олександр Циборт розповів про запуск платформи Пульс (pulse.gov.ua), покликаної стати консолідованим голосом підприємців для взаємодії з державою. Він закликав підприємців і бізнес-асоціації користуватися державним інструментом - голосувати за пріоритетні проблеми бізнесу, залишати відгуки про отримані державні послуги та просити допомогу в розвʼязанні проблем у взаємодії з державою, якщо вони виникли.

Дмитро Наталуха розповів про стимули і програми підтримки бізнесу, обсяги програм підтримки в умовах війни. Дмитро зазначив, що завдяки продуктивній спільній роботі - нарешті запрацювали індустріальні парки, вдалося запустити повноцінно роботу Експортно кредитного агентства - у цьому році підтримано експорту вже на 5,7 млрд гривень. Важливими проєктами, які було реалізовано нещодавно, спільно з УРБ – було лібералізовано процедури ринкового нагляду, переведено більшість дозволів на декларативний принцип, що має сприяти прискоренню відновлення бізнесу.

Галина Третьякова зазначила щодо викликів соціальної сфери: демографічні, втрачені трудові ресурси та ресурси для їх заміщення, працевлаштування людей з інвалідністю, зміна складу жіночої  праці, працевлаштування іноземців, та новий Трудовий кодекс.

Галина також розповіла про концепцію змін до Закону про мобілізацію якою запроваджується принцип черговості, який дозволить значно покращити якість кадрів у ЗСУ. Суть пропозиції полягає в тому, що громадяни, які мають найкращу підготовку – мобілізуються у першу чергу.

Віцепрезидент Асоціації платників податків України Йосип Бучинський у своєму виступі зазначив, що останнім часом правоохоронці тиснуть на бізнес із використанням кримінальних справ: справи майже не потрапляють в суди, а про реальні вироки нічого не відомо.

«Порушується кримінальних справ стосовно бізнесу велика кількість, а до суду направляється їх дуже малий відсоток, – повідомив Йосип Бучинський. – Потрібно зробити дієвою індивідуальну відповідальність правоохоронців, причетних до порушень прав людей і бізнесу внаслідок незаконного тиску на бізнес».

«Для прикладу - за дев'ять місяців 2024 року БЕБ мав у провадженні 256 кримінальних проваджень за статтею 191, але до суду вони направили аж дві кримінальні справи. По ухиленню від сплати податків було 599 справ у провадженні, а до суду направлені 8 кримінальних справ. Це означає, що інші справи всі використані для тиску на бізнесу, а до суду вони не пішли», – зазначив він.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE-Україна зазначив, що нещодавнє присудження Нобелівської премії з економіки знову привернуло увагу до питання інституцій.  “Ми багато говоримо про реформи і намагаємось зрозуміти чому за 30 років реформ ми так і не стали економічно спроможною країною. Ми лібералізували майже усі ринки, приватизували левову частину держпідприємств, дерегулювали значну частину економіки. Ми в тому чи іншому вигляді виконали майже усі рекомендації міжнародних інституцій зі списку економічних реформ.  Проте так і не досягли економічного прориву. Чому? Бо наші фундаментальні інститути залишились нефункціональні і на цій основі неможливо побудувати стійкий економічний ріст.” 

Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш презентував альтернативні шляхи реформування спрощеної системи оподаткування, які мають унеможливити зловживання спрощеною системою оподаткування. Зокрема це законодавче впровадження критеріїв трудових відносин, прибирання з спрощенки низки КВЕДів які не властиві спрощенці тощо. Борис зазначив, що заходи, передбачені Нацстратегією доходів - не мінімізують схеми спрощенки, а лише ускладнять її для білого бізнесу та збільшать тінізацію.

Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак звернув увагу на необхідність спеціальних програм підтримки для бізнесу Харківщини. В умовах критично високих ризиків підприємницької діяльності під час війни держава при прийнятті рішень з питань оподаткування та економічного розвитку повинна враховувати особливості ведення бізнесу на прифронтових територія. Харківська область потребує конкретних рішень та ініціатив, що допоможуть малому та середньому бізнесу адаптуватися до умов війни і вижити для забезпечення економічної стійкості регіону.

“Зараз, як ніколи, харківські підприємці мають говорити One Voice, щоб наші пропозиції були почуті на національному рівні. Від цього залежить стабільність та відбудова економіки Харківської області і всього регіону. Необхідно просувати пріоритети і дії, які допоможуть зберегти наш бізнес і дати мажливості для його розвитку під час війни!” – наголосив Олександр.

За підсумками панельних дискусій учасники погодили спільні подальші кроки щодо реалізації ключових реформ задля забезпечення економічної стійкості держави.

Аналітичним партнером форуму стала Економічна експертна платформа.

Головним інформаційним партнером – інформаційна агенція FinClub.

Інформаційні партнери – РБК-Україна, Економічна правда, «День», Ціна держави.

Матеріали Форуму доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1VMojChtePefSeKDu9eMQh5Bg4MU5OM3t?usp=sharing