У конференції взяли участь урядовці, депутати, експерти та представники бізнесу. Від представників влади присутніми були голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступники голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк та Олександр Ковальчук, депутати комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко та Олександр Сова, заступник голови ДПС Євген Сокур та інші.

Бізнес та аналітичні центри представляли генеральна директорка асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн, представниця Американської торгової палати Оксана Швець, директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба, президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич, менеджерка податкового і митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Наталія Артемчук, голова комітету роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації Сергій Бадритдінов, старший аналітик  Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин та інші.

Партнерами конференції виступили ЄБА та АСС. Аналітичний партнер заходу – Економічна експертна платформа.

Під час конференції учасники обговорили здійснені кроки з детінізації економіки та їх ефективність, в першу чергу мова йшла про те, як змінився нелегальний ринок підакцизної продукції, техніки, ювелірних виробів у 2024 році.

Наприклад, тіньовий ринок цигарок, за останніми даними досліджень Kantar, рухнув майже вдвічі – до 14,5%. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав це «першими відчутними результатами детінізації тютюнового ринку». «Свіжі дані Kantar: тінь – 14,5%, тобто мінус майже 10%» від кінця 2023 року», – зазначив він. Заступник голови Державної податкової служби Євген Сокур підтвердив збільшення надходжень від акцизного податку. «Зростання надходження акцизного податку в червні – серпні 2024 року до червня – серпня минулого року становить 30% – це додатково 6,5 млрд грн. Виторг РРО/ПРРО – плюс 31,6% серпень до січня», – заявив податківець.

Водночас тіньовий ринок цигарок зменшується нерівномірно по країні – є регіони, де нелегальні цигарки все ще вільно продаються. Фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба розповів, що є регіони, де падіння виторгу через РРО цього року – на 20-30%, а є регіони із зростанням на 30%. «Це відбувається тому, що в суспільстві немає розуміння, що несплачені податки – це негатив для держави», – пояснив він. За даними Економічної експертної платформи, у січні – липні 2024 року найбільше падіння виторгу РРО за тютюнову продукцію відбулося в Дніпропетровській (-25,4%), Івано-Франківській (-23%), Львівській (-29,2%), Хмельницькій (-25,3%) та Черкаській (-27,7%) областях.

Позитивні зрушення є і в ювелірному бізнесі. «Дуже цікавий приклад ювелірки. Галузь спочатку нас не почула, були гравці, які хотіли «пропетляти». А коли почула і зрозуміла, що це незворотньо, то вони самі всередині галузі почали формувати саморегульовані механізми і видавати податковій конкретні точки з конкретними підприємцями, які не сплачують податки», – розповів Данило Гетманцев. Державна податкова служба вже зафіксувала зростання податкових платежів. «Почали працювати разом з представниками ринку ювелірних виробів, які мають намір навести лад, і сплата податків зросла на 115%, виторги зростають, як і кількість зареєстрованих РРО. В галузі тисячі ФОПів, які мають з часом перейти на модель єдиної юридичної особи з відповідними наслідками введення правильного обліку», – заявив заступник голови Державної податкової служби Євген Сокур.

Директор «Консалтингової групи А-95», фахівець з питань паливного ринку Сергій Куюн повідомив, що зараз найбільшу частку податків сплачує одна мережа.

«Половину всіх податків серед десяти найбільших мереж по кількості АЗС платить ОККО, маючи серед них лише 20% по кількості АЗС. Якщо брати окремо податок на прибуток, то частка ОККО зростає до 80% з топ-10 найбільших мереж. Дисбаланс, який вказує на те, що більшість просто не платить», – пояснив експерт.

Він вважає продуктивною пропозицію уряду, яку також підтримують у профільному комітеті парламенту – запровадити виключно для мереж АЗС авансову сплату податку на прибуток. Це принесе додаткові надходження до держбюджету в 350 млн грн на місяць, і конкурентну ситуацію це теж вирівняє.

«Щодо заробітних плат – близько третини великих мереж офіційно сплачують всім працівникам мінімальну заробітну плату. Але ж так не може бути – в одних мережах платять ринкову зарплату в 25 тис грн, а в інших – 8 тис грн», – наголосив Сергій Куюн.

В ході дискусії учасники запропонували подальші кроки для виведення економіки з тіні. Експерти неодноразово наголошували на тому, що детінізація неможлива без посилення інституційної спроможності контролюючих та правоохоронних органів, налагодження їхньої ефективної взаємодії, перезавантаження БЕБ, перезавантаження ДМС та ДПС. Дискусії викликала також ініціатива скасувати ліміт безмитного ввезення посилок у розмірі 150 євро. Представники влади пообіцяли, що скасування ліміту відбудеться лише разом зі створенням механізму зручної сплати митних платежів. «Щоб не треба було йти через брокера, щоб можна було сплатити через «Дію». Це єдиний шлях», – заявив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Також учасники піднімали питання сірого ринку фіксованого інтернету та ухилення від оподаткування гравців ринку електронних сигарет, зменшення тіні на ринку горілчаної продукції та зростання надходжень від грального бізнесу.

Аналітики Економічної експертної платформи підготували свої рекомендації для подальшої детінізації економіки:

• Забезпечення контролю за імплементацією ухваленого Закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки України.
• Прискорення розгляду та ухвалення законопроєктів про перезавантаження ДМС та ДПС.
• Визначення чітких КРІ для ДПС, ДМС, БЕБ, і ключовим показником має стати не виконання плану з надходжень (ризики для білого бізнесу), а зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тиск на тіньову економіку) у розрізі основних податків (ПДВ, акцизного збору, податку з доходів фізичних осіб).
• Аналітика виторгів через РРО в розрізі КВЕД, найбільших компаній та територій.
• Запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотерея фіскальних чеків).
• Мінімізація «лазівок» для сірих схем – перехід до моделі оподаткування міжнародних посилок One stop shop.
• Надання доступу органам місцевого самоврядування до інформації про діяльність суб’єктів господарювання, які мають право здійснювати торгівлю підакцизними товарами (ліцензії, виторги через РРО підакцизної продукції, середня зарплата, кількість працівників).
• Активізація роботи ТСК та комітету ВРУ з метою посилення контролю за роботою правоохоронних та контролюючих органів в частині обігу підакцизних товарів та інших ризикових груп товарів.