Код доступу

«Вийшла з дому випити кави, і на вулиці мене міліція запросила виступити в ролі понятої. Виявилося, що в банк зайшов чоловік у чорних окулярах і спустошив сейф на 100 тис. грн, – розповіла FinClub киянка, попросивши не публікувати її ім'я. – Начальник відділення подивився запис з камер спостереження і звинуватив у всьому менеджера, який впустив грабіжника. Усю ніч начальник відділення протримав менеджера під замком, а вранці дружина співробітника викликала міліцію». Щоб обікрасти сейф цього відділення в Оболонському районі, зловмисникові навіть не довелося погрожувати співробітнику зброєю.

Йому потрібно було лише знайти недолік в системі безпеки банку. Банкіри вважають це неможливим, адже вони декларують надійний цілодобовий захист банківських сейфів. Але реальні випадки спростовують тезу абсолютного захисту. Хоча процедура доступу до скриньки в депозитарному сховищі банку дійсно складна. У відділенні банку орендар скрині пред'являє паспорт, співробітник звіряє фото в документі із зовнішнім виглядом клієнта. Потім перевіряє у картотеці або електронній базі даних реквізити паспорта, деталі договору і номер скриньки. Покроковий алгоритм забезпечення доступу клієнта до сейфа у кожного банку свій. В деяких установах орендар також зобов'язаний пред'явити ключ від сейфа і поставити свій підпис в спеціальній реєстраційній картці для її звірки із зразком.

Поки орендар скриньки перебуває у сховищі, до нього не допускаються інші клієнти. Відкриваються сейфи найчастіше двома ключами: один зберігається у орендаря, другий – в банку. Цінності в скриньці розміщуються в додатковому боксі, опечатаному пломбою. Під наглядом співробітника банку пломба зривається, і орендар з боксом йде до спеціальної кімнати для роботи з цінностями. «У зв'язку з анонімністю збереження цінностей співробітник не може перебувати в кімнаті, де клієнт розміщує або забирає цінності з боксу. У цей час він очікує клієнта в передсховищі», – говорить заступник голови правління Вернум Банку Олександр Куркін.

Але цей алгоритм не працює, якщо мова йде про пограбування, а їх кількість цього року зросла в рази. У прес-службі Головного управління МВС в Києві повідомили FinClub, що за січень-липень 2015 року відкрито 17 кримінальних виробництв за фактами крадіжки грошей і цінностей із скриньок, тоді як за весь минулий рік їх було всього три. Найчастіше викрадалися долари США (крадіжки зафіксовані в діапазоні від $20 тис. до $7 млн), євро (від 2,5 тис. до 500 тис. євро), російські рублі (сумарно – 275 тис. руб.), антикварні монети із золота (близько 40 шт.) і золоті зливки (близько 3 кг), документи. Оскільки банки не знають, що саме клієнти зберігають у своїх скриньках, облік цінностей неможливий. Але якщо говорити про масштаби концентрації грошей, відзначимо, що, за даними НБУ, в столиці розміщено 40,7% всіх депозитів фізичних осіб.

Непоправні втрати

Якість кримінального розшуку МВС не дозволяє постраждалим клієнтам розраховувати на високі шанси піймання злодіїв та повернення викрадених цінностей. Із розпочатих з січня 2014 року київською міліцією 20 кримінальних виробництв до 13 серпня 2015-го лише одне направлено до суду. Воно стосується дев'яти пограбувань, скоєних трьома людьми. По решті справ триває слідство. Неможливо сподіватися також на компенсацію від банку. «Інформація про вміст сейфа клієнта є конфіденційною, і в кімнатах, де клієнт працює зі своїми цінностями, відсутні камери спостереження. У зв'язку з цим в договорі на користування сейфом зазначено, що банк не несе відповідальності за вміст сейфа і гарантує допуск до сейфа лише орендареві або його довіреній особі. Тому вирішенням питання зникнення цінностей з індивідуального сейфа займаються судові органи», – пояснює менеджер з обслуговування клієнтів депозитного сховища Промінвестбанку Світлана Кулібаба.

Якщо пограбування скоєно за участю банківського співробітника або через його недбалість, добитися компенсації легше. «Співробітник депозитарію є матеріально відповідальною особою, і якщо буде доведено, що з його вини сталася крадіжка, то він повинен компенсувати збиток», – говорить Світлана Кулібаба. Щоб розділити ці ризики з банком, орендар скриньки міг би підписати договір відповідального зберігання, розкривши список розміщуваних в сейфі цінностей. «У цьому випадку складається опис майна, що охороняється, проводиться його експертна оцінка. Банк може застрахувати відповідальність за договором зберігання або фінансовий ризик за конкретним договором зберігання», – пояснює директор з продажів СК «АСКО-Медсервіс» Оксана Ільченко. FinClub поки що не виявив жодного банку, який би пропонував таку послугу.

Рішенням проблеми могло б стати страхування вмісту комірки. У цьому випадку довелося б підтвердити вартість цінностей або провести їх експертну оцінку, і навіть запросити страховика на їх огляд перед розміщенням. Але в СК «PZU Україна» повідомили, що не знають жодного випадку страхування вмісту комірки орендарем за останні 10 років: «Подібної практики немає, на страхування приймали тільки депозитні скриньки самих банків».

Але навіть якщо орендар знайде страховика, який погодиться взяти на себе його ризик, клієнт зіткнеться з іншою проблемою: за договором майнового страхування неможливо застрахувати цінності, які найчастіше розміщуються в скриньках. «За стандартним договором не приймаються на страхування готівка, цінні папери, документи, фотознімки, носії інформації, твори мистецтва, коштовності, хутряні вироби, раритет», – нарікає Оксана Ільченко.

Військові трофеї

У зоні ризику опинилися і цінності в сховищах в зоні АТО. Застрахувати вміст скриньок від ризику війни не можна. «Страховики зазвичай виключають із страхових випадків пошкодження майна військовими діями, гризунами, грибком, комахами-паразитами», – зазначає Оксана Ільченко. Банкіри весь минулий рік вивозили цінності з регіону, у тому числі ті, які не забрали клієнти. «Відділення на території, непідконтрольній українській владі, припинили роботу. Цінності, які не встигли забрати клієнти, продовжують зберігатися в скриньках або вилучені зі складанням актів для зберігання в інших відділеннях», – розповідає заступник директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Олександр Нестеренко.

Дивовижний випадок стався в Донецьку: нібито 2 червня озброєні люди пограбували сховище центрального офісу Всеукраїнського банку розвитку Олександра Януковича, яким на той момент дистанційно з Києва керувала тимчасова адміністрація. За інформацією сайту ВБР, бойовики ввечері вдерлися у відділення і лише на ранок змогли зруйнувати одну зі стін сховища, щоб винести 46,5 млн грн і $9,9 млн, що належать банку, а також цінності клієнтів з сейфів. Представники ВБР попросили київську міліцію розслідувати цю крадіжку.

Підвищений попит

Ці проблеми не зупиняють потік охочих розмістити свої гроші в депозитарії. Хвиля банкрутств банків, яка забрала з ринку 54 установи, і встановлені НБУ ліміти зняття готівки спонукають заможних клієнтів «заховати» в скриньці частину або навіть усі гроші. Від початку кризи попит на сейфи виріс настільки, що в багатьох містах у банків 100-відсоткова заповнюваність. «Від початку року в порівнянні з аналогічним періодом 2014-го попит на сейфи виріс на 40%. Багато в чому це пов'язано з непростою економічною ситуацією і соціальною напруженістю в Україні», – говорить заступник голови правління УкрСиббанку Костянтин Лежнін.

Потенційному клієнтові тепер доведеться записуватися в чергу. «На початку 2014 року заповнюваність сейфів складала 75-80%, зараз вільних комірок майже немає», – зазначає старший експерт відділу заощаджень і транзакційних продуктів ОТП Банку Марія Семенець. Попит на скриньки, за словами банкірів, в рази перевищує пропозицію. «У нас немає порожніх скриньок, тільки-но якась звільняється, на неї одразу знаходиться новий орендар», – говорить начальник департаменту продажів і розвитку роздрібного бізнесу ПУМБ Андрій Прусов.

Попит на оренду сейфів почав зростати одночасно з відтоком вкладів. «Люди забирали депозити і розміщували їх в сейфи, прагнучи забезпечити до них доступ за першої потреби», – згадує начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова. Навіть у межах одного сховища розміри сейфів можуть істотно відрізнятися. Сейфи шириною 75-80 мм зараз найпопулярніші (ширина гривневої банкноти – 75 мм). Найменша скринька, яку знайшов FinClub в київських банках, має розмір 75x25x420 мм. Але навіть у ній поміститься до 120 тис. грн купюрами по 200 грн і до 300 тис. – купюрами по 500 грн.

Зростання попиту автоматично викликало підвищення тарифів за півтора року на 20-40%. Темпи зростання залежали від початкових цін, наприклад, Ощадбанк підняв тарифи майже вдвічі – з 3-5 грн до 6-9 грн за добу оренди скриньки, але все одно стягує низьку орендну плату в порівнянні з конкурентами. А ті, у кого були високі тарифи, їх не міняли, наприклад ОТП Банк. Ціна оренди сейфа залежить від населеного пункту, де розташований депозитарій, розміру сейфу і терміну оренди. Чим більше термін договору, тим менша щоденна ціна. День оренди при річному договорі обійдеться на 15-80% дешевше, ніж при місячному терміні. Деякі банки знижку при довгостроковій оренді не пропонували, наприклад, ПриватБанк або УкрСиббанк.

Тимчасове зберігання

Гарантії Фонду гарантування вкладів фізосіб не поширюються на вміст скриньок, але розміщені в них кошти не «втрачаються», як депозити на суму понад 200 тис. грн. Найгірше, що загрожує орендарю комірки при введенні в банк тимчасової адміністрації, – це неповернення частини грошей, сплачених за оренду наперед. Тимчасовий адміністратор не може ані розірвати, ні продовжити договір. «Вміст банківської комірки не є власністю банку, тому не вилучається під час тимчасової адміністрації або ліквідації. І орендар може потрапити в депозитарій доти, доки працює установа», – зазначає Ірина Стрепетова. «Звичайно, може бути вирішено закрити конкретне відділення, але в такому випадку клієнтів мають запросити для звільнення сейфу», – пояснює Андрій Прусов.

Тимчасовий адміністратор протягом 60 днів після приходу в банк розсилає орендарям повідомлення про необхідність забрати цінності протягом 30 днів. Якщо власники не встигнуть звільнити скриньки вчасно, Фонд вилучає їх вміст для зберігання та повернення законним власникам. Але сподіватися на «вічне» зберігання своїх грошей не доводиться. Якщо прийти занадто пізно, можна не отримати заставу за ключ у розмірі до 2-3 тис. грн. Після закінчення терміну оренди в деяких банках доведеться сплатити подвійний тариф за кожен додатковий день використання сейфа. До того ж цінності лежатимуть в скриньці ще 30-90 днів (залежно від банку), потім сейф розкриють, а його вміст упакують в мішок в сховищі банку. Якщо протягом наступних 1-3 років орендар все одно не з'явиться або не з'являться його спадкоємці, банк або ФГВФО зможе продати цінності, які зберігалися, для компенсації власних витрат на їх зберігання.

Таємниця сейфу

Сейфи приваблюють клієнтів і тим, що на них поширюється банківська таємниця. «Банк нікому не повідомляє про факт оренди, в тому числі родичам клієнта. У разі звернення спадкоємців необхідно пред'явити документи про право спадкування. А для розкриття сейфа правоохоронними органами знадобиться рішення суду», – перераховує керівник проектів управління пасивних, комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Леся Тищук підстави розкриття скриньки не її орендарем. Можливість судового «розкриття» таємниці позбавляє відчуття 100-відсоткової секретності. Заяву про розкриття банківської таємниці суд за місцезнаходженням банку розглядає у п'ятиденний термін на закритому засіданні з повідомленням банківського клієнта. Таке повідомлення не знадобиться, якщо йдеться про захист державних інтересів і національної безпеки. Рішення суду про розкриття банківської таємниці підлягає негайному виконанню – його не можна зупинити навіть оскарженням.

Рішення суду не знадобиться, якщо банк отримає запит прокуратури, СБУ, МВС, АМКУ або Держфінмоніторингу. Вимагати від банку дати інформацію про сейфи, орендовані певною особою, можуть органи виконавчої служби в рамках виконання рішень судів.

Корупціонери, які не хочуть зберігати нажите майно вдома або на роботі, але й до банку нести його бояться, мають вихід. Вони можуть оформити сейф на іншу особу, а доступ до сейфа отримати за дорученням. У такому випадку підставний орендар навіть не отримає на руки ключ від скриньки. В умовах масових затримань корупціонерів ця схема залишається затребуваною.

Розширення бізнесу

Враховуючи підвищений попит, банки нарощують кількість сейфів. «Для забезпечення попиту клієнтів банк постійно збільшує кількість сейфів з розширенням географії відділень, в яких клієнт може скористатися послугою», – говорить Олександр Нестеренко. Відкрити нові сховища непросто: Нацбанк висуває мінімальні вимоги (ДСТУ 4012) до приміщень з сейфами, товщини їх стін. Тому найпростіший спосіб збільшити кількість сейфів – доставити їх в діючі сховища. «У деяких відділеннях ми вже розширили кількість сейфів, для деяких закуповуємо нові сейфи. На жаль, більшість відділень вже повністю укомплектовані максимальною кількістю скриньок, тому ми не маємо технічної можливості встановлювати додаткові сейфи», – говорить Марія Семенець.

Заступник голови правління Укрексімбанку Світлана Монастирська розповідає, що при завантаженні сейфів більш ніж на 90% відділення, якщо це можливо, розширюють депозитні сховища, докуповуючи нові стенди з сейфами. «Протягом останнього часу ми розширили сховище у філії в Херсоні, а також у відділенні № 1 в Житомирі», – говорить банкір.

Необхідні скриньки також можна купити у ліквідованих банків або ж повністю викупити або взяти в оренду їхні колишні офіси з депозитарними сховищами. З 54 банків-банкрутів депозитарні послуги надавали такі великі банки, як «Надра», «Форум», ВіЕйБі Банк, Імексбанк, Брокбізнесбанк, «Київська Русь», Всеукраїнський банк розвитку, «Фінансова ініціатива».

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.