Про це повідомляється у звіті Програми розвитку ООН.

«Наслідки війни в Україні порушили енергетичні та продовольчі ринки. Серед багатьох інших факторів збої в ланцюжках поставок і стрибки цін на ключові товари штовхають світ до небезпечного інфляційного сплеску. Це матиме негайні та руйнівні наслідки для добробуту домогосподарств, причому ті, хто перебуває у бідності та майже бідності, як правило, постраждають найбільше», – йдеться у документі.

Автори дослідження вказують, що стрімке зростання інфляції спричиняє підвищення відсоткових ставок, що у свою чергу провокує ризик зростання бідності на тлі рецесії. Це ще більше посилить кризу, через яку за межею бідності виявиться ще більше людей у ​​всьому світі, зазначає Програма розвитку ООН.

«Через безпрецедентний стрибок цін для багатьох людей по всьому світу сьогодні виявилися недоступними продукти харчування, які вони могли собі дозволити вчора. Ця криза з запаморочливою швидкістю вкидає мільйони людей у ​​злидні і голод. Натомість з кожним днем ​​зростає загроза посилення соціальних заворушень», – прокоментував адміністратор Програми розвитку ООН Ахім Штайнер.

Дослідження вказує, що країни, що розвиваються, не можуть вирішити поточні проблеми без негайної допомоги з боку світової спільноти. Аналіз 159 країн, що розвиваються, показав, що стрибок цін на ключові сировинні товари вже руйнівно впливає на найбідніші домогосподарства.

У звіті аналізуються можливі шляхи пом’якшення цих проблем, зокрема шляхом надання субсидій на енергоносії або адресних виплат. Його автори зазначають, що субсидії на енергоносії непропорційно вигідні більш заможним людям, водночас цільові грошові перекази спрямовуються переважно на найбідніші 40% населення.

Для вивільнення необхідних на це коштів у звіті пропонується розглянути можливість запровадження мораторію на погашення держборгу на два роки, щоб допомогти всім країнам, що розвиваються.

За даними Світового банку, тільки пандемія COVID-19 призвела до того, що держборг країн, що розвиваються, досяг 50-річного максимуму і більш ніж у 2,5 раза перевищує їх доходи. З найбільшими наслідками кризи, за даними Програми розвитку ООН, зіткнулися Киргизстан, Молдова, Монголія, Таджикистан, Вірменія, Узбекистан та деякі інші країни.

Нагадаємо, голова МВФ Кристаліна Георгієва заявила, що перспективи світової економіки суттєво погіршилися з квітня, і вона не виключає можливу глобальну рецесію у 2023 році з огляду на підвищені ризики.