Про це повідомив Національний банк, оцінюючи наслідки атак у III–IV кварталах 2026 року.

Найбільший негативний ефект – 0,7 в.п. ВВП – матиме зупинення найбільших металургійних підприємств. Значна частина втрат виникне через вторинний ефект: скорочення виробництва та попиту в пов’язаних секторах економіки.

Ще 0,3 в.п. ВВП припадатиме на втрати через пошкодження торговельної та складської інфраструктури.

Водночас втрати зовнішньоторговельного балансу через посилення атак та блокаду портів сягнуть $6,6 млрд.

Зокрема, втрати аграрного експорту через блокаду портів оцінюються у $4,6 млрд. Зупинення великих металургійних підприємств скоротить експорт приблизно на $1 млрд і водночас збільшить імпорт металів для покриття внутрішнього дефіциту на $0,4 млрд. Втрати експорту залізної руди становитимуть близько $0,6 млрд.

Атаки також посилять інфляцію. За оцінкою НБУ, вони додадуть 0,7 в.п. до річного зростання споживчих цін.

Удари вплинули приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваги товарів в індексі споживчих цін. Майже дві третини інфляційного ефекту припадає на продукти харчування, насамперед товари, які потребують холодового зберігання.

Серед непродовольчих товарів найбільше подорожчання логістики позначиться на побутовій хімії та засобах гігієни, техніці, товарах для дому й ліках.

НБУ очікує, що ціновий сплеск через втрату запасів поступово послаблюватиметься в міру їх відновлення. Водночас додатковий інфляційний тиск зберігатиметься через перехід бізнесу до більш децентралізованих та витратних схем складської логістики і постачання.

Негативний вплив атак на економічну активність та інфляцію триватиме і у 2027 році.

На тлі посилення інфляційного тиску НБУ планує зберігати достатньо жорсткі монетарні умови, щоб підтримувати привабливість гривневих заощаджень та контрольованість інфляційних і курсових очікувань.

Водночас під час ухвалення рішень регулятор враховуватиме послаблення економічної активності та внутрішнього попиту.