Законопроєкт передбачає зміни не лише у сфері платежів, а й у системі фінансового моніторингу.

Після приєднання до SEPA перекази в євро між Україною та країнами платіжної зони мають стати швидшими та дешевшими завдяки зменшенню кількості банків-посередників. За оцінками авторів законопроєкту, це дозволить залишати в українській економіці €70–100 млн щороку, які нині сплачуються у вигляді банківських комісій.

Для українського бізнесу це також має спростити розрахунки з європейськими клієнтами та постачальниками.

Окремий блок змін стосується фінансового моніторингу. Законопроєкт пропонує підвищити поріг операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу, з нинішніх 400 тис. грн до суми, еквівалентної понад €10 тис. – орієнтовно 550 тис. грн.

Для операцій у сфері азартних ігор поріг залишиться на рівні 55 тис. грн.

Водночас документ передбачає створення Реєстру рахунків і сейфів, який адмініструватиме Міністерство фінансів. У ньому зберігатиметься базова інформація про рахунок – IBAN, ім’я власника та назва банку. Дані про залишки коштів і рух грошей за рахунками до реєстру не вноситимуться.

Також передбачено створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів, удосконалення перевірки бенефіціарів юридичних осіб, посилення контролю за власниками фінансових установ та захисту викривачів.

При цьому штрафи за порушення вимог фінансового моніторингу підвищувати не планують.

Законопроєкт має набути чинності через шість місяців після офіційного опублікування. Положення щодо Реєстру рахунків і сейфів та реєстру бенефіціарів трастів набудуть чинності не пізніше набрання чинності Угодою про вступ України до ЄС.

До другого читання документ доопрацює парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.