Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті Нацагентства.

«Законодавчо визначеним поняттям, яке дозволяє пов’язати арештований актив з росіянами чи білорусами, є кінцевий бенефіціарний власник (КБВ). Жодних повноважень визначати належність будь-якого активу бенефіціарному власнику в АРМА немає. Агентство працює з активами, а не їх власниками, останніми займаються виключно правоохоронні органи в межах кримінальних справ», – наголошується у повідомленні.

В АРМА додали, що не мають юридично встановлених фактів про належність активів російським чи білоруським власникам, як і компетенції визначати такі факти.

«Якби Агентство навіть гіпотетично взялося за формування відповідного переліку на основі наявної в судових ухвалах інформації, подібний "реєстр" був би неповним, неточним та юридично нікчемним», – зауважили в АРМА.

Водночас у Нацагентстві визнали, що в окремих пресрелізах АРМА вказує про належність активів до російських, однак «така інформація подається в конкретних випадках виключно на основі даних, які публічно озвучують правоохоронні органи».

В АРМА також зауважили, що відновлення публічного доступу до Реєстру арештованих активів, який обмежено на період дії воєнного стану, не вирішить вищевказану проблему.

«Технічно маркувати російські активи у реєстрі не складно, однак це можливо лише тоді, коли суд за клопотанням правоохоронців чітко вказуватиме на КБВ з росії/білорусі (зрештою, згідно чинного законодавства, це саме компетенція суду)», – додали у Нацагентстві.

Нагадаємо, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, витратило на оборонні потреби держави ще 370 млн грн – найбільшу суму арештованих коштів з початку повномасштабної війни, спрямовану Агентством на придбання військових облігацій.