Про це розповіли банкіри під час круглого столу на тему «Шахрайство на фінансовому ринку: нові методи та інструменти протидії злочинцям», проведеного «Фінансовим клубом».

«Є багато посилань на виплати від UNICEF, ООН. Останнє, що ми бачили, – це посилання на «Укрпошту», наче є якісь посилки, потрібно ввести дані і заплатити», – попереджає заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.

Директор з моніторингу та протидії шахрайству Сенс Банку Юрій Хмеленко пояснив, як шахраї використали бренд «Укрпошти». «Суть схеми полягає в тому, щоб переконати клієнта зайти за фішинговим посиланням під виглядом актуалізації інформації по отриманню посилки і заплатити суму, яка мінімальна, щоб не відлякати масу людей. Їх просять вказати свої платіжні реквізити, за допомогою яких шахраї намагаються токенізувати картку. Токенізація дозволяє шахраям здійснювати подальші операції самотужки», – сказав Юрій Хмеленко.

Коли шахраї прикриваються виплатами ООН чи UNICEF, вони також вказують бренди NOVA, «Нова пошта», NovaPay, каже директор з інновацій NovaPay Олексій Рубан. «Відділення «Нової пошти» є поруч, тому люди ведуться, бо бажають отримати декілька тисяч гривень в сусідньому будинку», – попередив він. Інша шахрайська схема, за його словами, – це передплата за товар, «коли ви відправляєте гроші або даєте реквізити і не отримуєте ані гроші, ані товар».

Зростає популярність шахрайства через месенджери. «Компрометується акаунт в соціальних мережах, месенджерах, і шахрай робить розсилку повідомлення на контактну книгу жертви, запитуючи про допомогу. Там і суми можуть бути невеликі, але частина людей, пов’язана із цією жертвою, можуть відгукнутися. І цим зловживають шахраї», – каже Юрій Хмеленко.

Інші схема – фейкове інвестування. «Її небезпечність полягає в фінансовій пірамідальності. Щоб залучити і переконати жертву в трастовості цих дій, на початкових етапах їй навіть виплачують мінімальні кошти, показуючи, що ця інвестиційна схема працює», – пояснює він.

Антон Тютюн попереджає про бін-атаки, коли підбором намагаються вгадати номер картки.

Кількість фейків зростатиме. «Надсилають підроблені голосові та відеоповідомлення із запрошенням на побачення (fake date). Потім кидають посилання на фейковий кінотеатр або купівлю квитків зі США до України чи навпаки. Або коли через Telegram позичають гроші, і це може відбуватися через голосове повідомлення (friendly fire), а потім вам можуть згенерувати відеочат. Технологію fake boss також в Україні вже використовували, коли нібито начальник просить грошей», – розповів про способи шахрайства директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.