Ці стандарти визначають структуру винагороди, яка відповідатиме принципам забезпечення сталого розвитку банку, досягненню ним стратегічних цілей, функціонуванню комплексної, адекватної та ефективної системи управління ризиками за одночасного уникнення надмірно невиправданого прийняття ризиків, що перевищують допустимий для банку рівень, а також відповідальності за таке прийняття.

Про це повідомили в НБУ.

Реалізація політики винагороди в банку має враховувати розмір, особливості діяльності банку, характер та обсяг банківських та інших фінансових послуг, профіль ризику банку, його системну важливість, а також дотримання / виконання стратегії банку, бізнес-плану, бюджету та декларації схильності до ризиків.

Положення про політику винагороди в банку стосується членів органу управління банку (членів ради та правління, керівників підрозділів внутрішнього аудиту, ризик-менеджменту, комплаєнс-менеджменту тощо) та впливових осіб, професійна діяльність яких має значний вплив на профіль ризику установи, а також встановлює чіткі критерії для віднесення до таких осіб.

Фіксована складова винагороди членів органу управління банку та впливових осіб банку згідно з Положенням має відображати відповідний рівень професійного досвіду та організаційної відповідальності працівника згідно з його посадовими обов’язками чи умовами договору.

Ця складова не залежить від результатів діяльності банку і не може бути зменшена, призупинена чи скасована.

Змінна складова винагороди має враховувати показники фінансового стану банку та результати його діяльності і водночас запобігати негативному впливу таких виплат на сталий розвиток установи.

З цією метою передбачено:

– обмеження розміру змінної складової 100% фіксованої винагороди;

– застосування негрошової форми виплати (акції банку та фінансові інструменти, пов’язані з власними інструментами капіталу, інструменти з умовами списання / конверсії, субординований борг) до щонайменше 50% змінної винагороди;

– відстрочення виплат терміном від 4 років до щонайменше 40% змінної винагороди, а в разі виплати особливо великої суми – до щонайменше 60%.

Через те, що в Україні немає активного ринку негрошових інструментів, а також через суттєву частку держави в банківському секторі в Положенні визначено можливість для банків застосовувати альтернативний підхід – виплату повної суми змінної винагороди грошима за умови відстрочення щонайменше 60% змінної винагороди.

Національний банк здійснюватиме оцінку політики винагороди в банку з урахуванням оцінки його фінансового стану, бізнес-моделі, супутніх ризиків, ефективності корпоративного управління і системи внутрішнього контролю під час оцінки SREP (Supervisory Review and Evaluation Process) та визначення наглядових дій щодо установи.

Нове Положення ґрунтується на нормах законодавства Європейського Союзу (Директиви 2013/36/ЄС, Регламенту 575/2013, Делегованого регламенту 2021/923, Підсумкового звіту EBA/GL/2021/04), законів «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність».

«Реалізація банками оновлених вимог до винагород сприятиме наближенню до європейських стандартів та припиненню прикрої практики сплати невиправдано високої винагороди ціною прийняття банком неприйнятних ризиків, – зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. – Нові вимоги банки мають застосовувати до винагороди вже за підсумками 2023 року».

Положення про політику винагороди в банку затверджене постановою НБУ 27 грудня 2023 року № 189, яка набрала чинності з 29 грудня.

Відповідно до постанови банки мають привести свої внутрішні документи у відповідність до нових вимог до 30 квітня 2024 року.

Водночас вимоги, що ґрунтуються на показниках достатності внутрішнього капіталу (ICAAP), набирають чинності з 1 січня 2025 року.