«Від самого початку були встановлені істотні бар’єри. Більшість банків не могли долучитися до цієї програми», – підкреслив заступник голови правління ТАСкомбанку Сергій Бочаров.

Багато банків «відштовхували» від участі у програмі встановлені вимоги до системи моніторингу за подальшою долею виданих кредитів. «Більшість банків не готові швидко та якісно моніторити, куди спрямовуються кошти, і збирати звітність по клієнтах, особливо по мікробізнесу, де швидко ухвалюються рішення», – сказав Сергій Бочаров.

Додатковою проблемою стала низька дохідність таких кредитів. «В програму закладена низька маржа, яка компенсується банкам, і банки змушені вигадувати інші шляхи отримання доходу від клієнта: збільшення комісії за РКО, інші вимоги», – зазначив банкір.

Сергій Бочаров прогнозує, що цього року 40% банків не зможуть вступити до цієї програми.

Виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Руслан Гашев каже, що не всі банки готові знижувати ставки, хоча на період рефінансування вони можуть пожертвувати маржею для підтримки позичальника і недопущення зростання NPL.

«Банки кредитували МСБ під 15-25%, але ми кажемо, що якщо ви встановите ставку 15% (UIRD+3,5%), тоді ми вам гарантовано компенсуємо ставку до 5-7-9%, або навіть до 0%, протягом певного періоду. І є банки, які суттєво втратять у відсотковій маржі від такого рефінансування, а є ті, хто не втратить», – пояснив він.

Заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич каже, що перша версія програми не дозволяла фінансувати обігові кошти бізнесу. «Зараз програма дозволяє фінансувати і обігові кошти, і капітальні витрати. Але ми бачимо, що в країні небагато малого і мікробізнесу», – підкреслив банкір.

Сергій Бочаров підтвердив наявність попиту бізнесу саме на фінансування обігових коштів, на кошти для ремонту комерційної нерухомості.

«Основна причина відмов, за даними банків, – це невідповідність позичальників критеріям програми, наприклад, тих, хто займається виробництвом або реалізацією алкоголю і тютюну. Плюс не можна було комбінувати однотипні види державної підтримки – ці обмеження Верховна Рада зараз зняла. Це означає, що раніше аграрії, які отримували держпідтримку за іншими програмами, не могли отримати допомогу за програмою «5-7-9%». Інші причини – це вимоги самих банків до позичальників», – розповів виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Руслан Гашев.