Учасники ринку розкритикували документ під час круглого столу «Законопроєкт про реструктуризацію валютної іпотеки: можливі ризики для банківської системи», організованого «Фінансовим клубом».

«Розширено коло кредитів, які потрапляють під пільгову реструктуризацію, розширено поняття площі єдиного житла – її збільшили до 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для будинку. Це зовсім не соціальне житло, тому що навіть в програмах президента про доступну іпотеку прив’язка йде до статті 47 Житлового кодексу, що житлова площа – це 13,65 кв. м на одну особу. Не в кожного банкіра є будинок на 250 кв. м», – заявила виконавча директорка Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.

Начальниця управління розвитку процесів стягнення та контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун радить зменшити ці ліміти як мінімум до 60 кв. м та 120 кв. м. При цьому державна підтримка надається із розрахунку 21 кв. м загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. м на сім’ю.

Старша економістка управління аналізу системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ Альона Шмигель наголосила, що «примусовою» реструктуризація є лише для кредиторів. «Для позичальників вона є цілком добровільною. За новою версією закону позичальник має подати заяву, і це є підставою, щоб банк в обов’язковому порядку примусово провів реструктуризацію. Питання, чи звертатися до кредитора за реструктуризацією, цілком на розгляді боржника», – сказала вона.

Експерти визнають проблеми ухваленого закону. «Законопроєкт не є збалансованим. Він прямо протирічить нормам Цивільного кодексу, коли інтереси позичальника ставляться вище інтересів кредитора. До того ж цей законопроєкт передбачає обов’язкову реструктуризацію, хоча у нас вже є Кодекс з процедур банкрутства, який передбачає процедуру реструктуризації. Фактично цей закон дублює норми, які вже закладені в діючий Кодекс з процедур банкрутства», – розповів юрист фінансової компанії InvestKredo Вадим Софіщенко.

Він зазначає, що законопроєкт «відсіює» від пільг тих, хто припинив сплачувати кредит ще до 2014 року. «Якщо взяти портфель InvestKredo, то більша частина позичальників перестали платити ще задовго до 2014 року. І більшість позичальників, із якими я стикаюся, мають ознаки шахрайства: люди виводять іпотеку, люди йдуть в банкрутство вже після того, як вивели іпотеку. Багато таких випадків», – зазначив Вадим Софіщенко.

«Примусити кредитора реструктуризувати або простити 95% боргу – багато хто розраховує на таке, але це неможливо. Проте Кодекс з процедур банкрутства допомагає примусити розмовляти чи знаходити цей компроміс», – впевнена заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай.