Про це повідомили учасники ринку під час круглого столу «Законопроєкт про реструктуризацію валютної іпотеки: можливі ризики для банківської системи», організованого «Фінансовим клубом».

Парламент 13 квітня ухвалив в цілому законопроєкт № 4398, який до Кодексу з процедур банкрутства вводить можливість встановлення в суді мінімальної суми погашення заборгованості за кредитом.

«Передбачається встановлення судом якоїсь мінімальної суми, яку боржник за реструктуризацією повинен платити. Як суд буде встановлювати цю мінімальну суму, абсолютно незрозуміло: скільки дітей, скільки членів сім’ї на утриманні, яка площа іпотеки чи який рівень доходу? Критерії абсолютно незрозумілі. Як суд, не будучи економістом, буде вирішувати, яка сума буде достатньою для кредитора?» – зазначає заступник директора департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура.

Якщо ця сума буде меншою за стандартні умови реструктуризації, тоді банк буде змушений вийти за 10-річний строк реструктуризації, встановлений кодексом. «Кредитор тоді недоотримає навіть тих сум, які за пільговою реструктуризацією йому були передбачені», – резюмував банкір.

«Суд розглядає все це на попередньому засіданні без наявності або волевиявлення кредитора», – обурена начальниця управління розвитку процесів стягнення та контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун. Після чого «суд на свій розсуд приймає рішення з реструктуризації», але, за її словами, судді не хочуть брати на себе відповідальність за такі розрахунки.