Про цю проблему повідомила начальниця управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук на конференції XXIV Payments & Security EMA Conference.

«Чомусь, по різним причинам, не всі банки хочуть комунікувати з колегами, які займаються розслідуваннями кіберзлочинів. Ця проблема є суттєвою, ця проблема стала №1 в період воєнного стану по кількості і сумі збитків. Це говорить про те, що ми з вами недопрацьовуємо», – заявила Ольга Лобайчук, передає «Фінансовий клуб».

Під час війни кількість шахрайських операцій зросла в 6 разів у порівнянні із роками до повномасштабного вторгнення.

Середня сума шахрайської операції в 2023 році становила 8500 грн. Популярні схеми: непостачання товару після передплати в мережі, дзвінки від імені банків, фішинг, прохання про допомогу через соцмережі.

За 2023 рік шахраї «заробили» понад 3 млрд грн (в 2022-му – 1 млрд грн).

Ольга Лобайчук зазначала, що статистика втрат від шахраїв, яку НБУ отримує від банків, менша, ніж дані Нацполіції, яка отримала в 2023 році 209,382 тис. звернень громадян щодо шахрайства. При тому, що і дані Нацполу можуть бути занижені, бо «не всі постраждалі фізичні особи йдуть до правоохоронних органів».

«В статистиці НБУ, з точки зору банків, це доведені факти. Чому цифри в п’ять разів менші, ніж ті, які "пішли" до наших правоохоронних органів? І чому дуже по-різному банки подають ці цифри?» – запитала вона.

За цими даними, в 2023 році кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, становила 272 тис. операцій. Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців та клієнтів від незаконних дій з платіжними картами становила майже 833 мн грн. Середня сума операції – 3065 грн.

«Банки і платіжні установи дуже часто перекладають відповідальність на клієнта. Такі історії, як в інших країнах, коли компенсація втрат чи збитків автоматично здійснюється фінустановою, в якій обслуговується клієнт, у нас зазвичай не працюють», – зазначила Ольга Лобайчук.

Хоча були випадки, коли клієнти несли втрати через проблеми із системами захисту банків. Вона пояснила, що це могли бути випадки фроду з боку співробітників банку на нижньому і середньому рівнях, або результати небажання банку впроваджувати нові системи захисту.