Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Що чекає українців на ринку депозитів у 2023 році», проведенного «Фінансовим клубом».

Норматив обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках в національній валюті з 11 лютого зріс для банків з 5% до 10%, в іноземній валюті – до 20%. Сумарно це 220,6 млрд грн обов’язкових резервів. З 11 березня норматив зросте вже до 20% та 30% відповідно.

«Вплив вартості нормативу обов’язкового резервування після чергового підвищення у березні для банківської системи складає 1,8% від активів. Для топ-20 цей показник від 2,4% в Укрсиббанку до 0,8% у ІНГ Банку. Ми внизу цієї турнірної таблиці, на щастя: для ТАСкомбанку ця вартість складає 1%. Але фактично в усіх гравців з топ-20 немає варіанту “нічого з цим не робити”», – каже заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький. Показник 1,8% від активів банківської системи на 1 січня 2023 року становить 42,4 млрд грн.

Банкір навів розрахунки фінансового впливу нових нормативів на окремі банки. «Ефект в грошах для ПриватБанку – майже 8,5 млрд грн, Ощаду – 3,5 млрд грн, Райффайзену – більше 2 млрд грн, Укрсиббанку – 1,4 млрд грн тощо. У нас очікується 69 млн грн негативного ефекту по 2023 року із врахуванням поетапного підвищення. І ми будемо з цим працювати. Нічого не робити не вийде. Всі з топ-20 муситимуть реагувати: хтось більш суттєво, хтось менш суттєво», – попередив Артур Муравицький.

Перегляд нормативів НБУ стимулюватиме великі банки піднімати ставки за депозитами. «У великих банків це точно вплине на підняття відсоткових ставок, на створення додаткових депозитних продуктів. У них виникне управлінське завдання, щоб мережа і корпоративний блок працювали з клієнтами на переміщення залишків на поточних рахунках на строкові депозити. А декому може навіть не вистачити коштів і він піде за рефінансом в Нацбанк», – каже голова правління Акордбанку Олексій Руднєв.

За його словами, банки, які й раніше орієнтувалися на клієнтів, які приходять в банк за відсотковою ставкою, вже мають переважно строковий депозитний портфель. «А банки, які залучали велику частину коштів на поточні рахунки для їх збереження під вивіскою західного банку з начебто додатковою надійністю, чи державні банки, вони будуть робити домашнє завдання з переведення коштів з поточних на строкові, щоб виконати норми обов’язкового резервування. Інакше будуть мати суттєвий вплив на фінансовий результат, бо треба буде величезну суму коштів тримати на коррахунку», – пояснив Олексій Руднєв.

«Якщо до цього ці кошти розміщувалися в овернайти НБУ (під 23%. – Ред.), які приносили дохід комерційному банку, то зараз треба буде просто тримати під 0%. І це підштовхне великі банки, в яких цей надлишок ліквідності на поточних рахунках, до введення депозитних продуктів і підвищення відсоткових ставок», – каже Олексій Руднєв. «Час екстрамаржі вже закінчується», – резюмував Артур Муравицький.