«Державне казначейство спрямувало в систему десь 300 млрд грн додаткових коштів. Бюджет здійснив фінансування держустанов ближче до кінця року, і вони намагалися використати ці кошти в цей період. Частина цих грошей перетікла на валютний ринок», – заявив начальник управління казначейства Сенс Банку Олександр Куцовський під час круглого столу «Що буде з гривнею в 2025 році», проведеному «Фінансовим клубом».

Це змусило НБУ реагувати. «Інтервенції Національного банку за останній місяць поставили абсолютний рекорд – перевищили $5 млрд. Навіть з таким великим тиском ми побачили, що у НБУ є весь інструментарій для того, щоб тримати курс в рамках керованої гнучкості. Але відбулося невелике зростання курсу наприкінці року. Це зростання продовжувалося і в січні, коли був встановлений рекорд на рівні 42,5 грн/$», – зазначив Олександр Куцовський.

Заступник голови правління ТАСкомбанку Олександр Заєць назвав це «традиційним сезонним сплеском». «Збільшення попиту на долар було викликано проведенням Мінфіном бюджетних платежів. Гривневу ліквідність потрібно було абсорбувати. І після того, як валютний ринок це зробив, курс на міжбанку стабілізувався, скоротився спекулятивний попит населення і зменшилась премія за ризик», – зазначив Олександр Заєць.

«Ця тенденція була зупинена. По-перше, скоротилось фінансування Держказначейством. По-друге, змінюється кон’юнктура – обсяг щоденного попиту від клієнтів знизився на $40-45 млн. Це відразу відобразилося на курсі та інтервенціях Нацбанку. Інтервенції впали і курс відкотився нижче 42 грн/$», – констатував Олександр Куцовський.

Хоча попит на валюту з боку населення все ще залишається відчутним. «Валютні заощадження будуть і надалі розглядатися фізичними особами як ключовий інструмент збереження своїх коштів від інфляції», – вважає Олександр Заєць.