Відповідний лист оприлюднила пресслужба Української Ради Бізнесу.

"Митниця є важливим джерелом наповнення бюджету нашої країни, але станом на зараз є однією зі сфер, де проблеми корупції, низької ефективності роботи органу, існування “сірих” схем та контрабанди – потребують комплексного підходу у їх вирішенні.

Відповідно до розрахунків економістів – схеми по ухилянню від сплати податків через неякісну роботу Митниці – завдають втрат держбюджету у 120-150 млрд грн на рік.

Ці схеми можливо умовно розділити на наступні категорії:

Викривлене декларування (переміщення з приховуванням від митного контролю): митне шахрайство та корупційні схеми, особливістю яких «вбудованість» до них працівників митниці, що дозволяє маніпуляції з даними звітних, дозвільних та супроводжувальних документів з метою заниження митної вартості, ваги, кількості, характеристик та якості товару, підміни кодів чи підкатегорії товару з метою уникнення/зменшення належних до сплати митних платежів.

Переміщення поза митним контролем (чорна контрабанда): незаконне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем. Це передбачає або перетин кордону поза митними постами обох країн, або з незаконним звільненням від митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, зокрема поза часом роботи пунктів пропуску або без митного огляду за певну плату.

Зловживання пільгами: передбачає зловживання наданими міжнародними договорами та законодавством України пільгами, зокрема маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під поштові та кур’єрські відправлення або під виглядом особистого імпорту або провозу особистих речей.

Перерваний режим: товар ввозиться в Україну (або вивозиться з неї) за митними режимами що не передбачають сплату митних платежів (транзит; тимчасове ввезення або вивезення; митний склад; переробка на митній території або за межами митної території) та зникає або оформлюється фіктивне вивезення.

У квітні 2023 року народними депутатами профільного комітету ВРУ зареєстровано законопроект №6490-д, який був підтриманий ВРУ за основу і передбачає реальне перезавантаження Митниці. Проектом передбачено перезавантаження ДМС комісіями з вирішальним голосом міжнародників – як для обрання директора ДМС, так і чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію. Такі підходи відповідають вимогам структурних маяків програми EFF та оновленому Меморандуму з МВФ.

Проект передбачає забезпечення публічного і прозорого порядку проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Митниці, встановлення критеріїв ефективності роботи оновленої ДМС та їх постійного контролю.

При підготовці до другого читання у зазначеному законопроекті всі процедури перезавантаження Митниці мають буде повністю синхронізовано з процедурами нещодавно прийнятого проекту про перезавантаження БЕБ, який також був у Меморандумі з МВФ, а саме:

нового керівника Митниці обиратиме комісія з 6 членів, з яких половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Комісія обирає 1 або 2 кандидати, фінальне рішення щодо кандидата приймає Кабінет міністрів

переатестація всіх кадрів Митниці проводитиметься комісією, в якій 6 членів – від новообраного директора Митниці і 6 – від міжнародних партнерів, за пропозицією українського бізнес середовища
встановлення гідних заробітних плат співробітникам ДМС

гарантовано незалежність директора Митниці, на рівні НАБУ та НАЗК

Разом з перезавантаження ДМС важливо мінімізувати дискрецію та корупційні ризики при митних процедурах:

– оснастити всі митні пункти пропуску автомобільного та річкового/морського сполучення – повним набором сучасних засобів контролю (сканери, вагові комплекси, інтелектуальне фото та відео спостереження)

– налагодити автоматичний обмін інформацією щодо митної статистики та обміну інформацією щодо митної вартості товарів із ключовими країнами-партнерами. Формально ці угоди існують, але у практичному аспекті – фактично не застосовуються. Причина цього – закладені механізми практичної реалізації угод не є ефективними та потребують аналізу ефективності, модифікації та вдосконалення.

– вирішити проблеми, які виникають з визначенням митної вартості – запровадити аналітичну базу контролю митної вартості з використання наявних в ДПСУ програмних модулів щодо трансфертного ціноутворення, розірвати “замкнене коло” рішення-оскарження-рішення – забезпечити врахування митними органами правових позицій ВСУ

– розробити та впровадити об’єктивні показники ефективності Митниці, створити дашборд для регулярної публікації КРІ.

Український бізнес закликає народних депутатів доопрацювати законопроект 6490-д до другого читання з урахуванням пропозицій, викладених вище, та реалізувати перезавантаження ДМС та супутні заходи якнайшвидше, створивши сучасну та ефективну митну службу, яка відповідатиме європейським стандартам.