Про це йдеться в оновленому Звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому на сайті Національного банку.

За даними опитування 20 найбільших банків, близько третини "воєнних" NPL (кредити, які стали непрацюючими протягом повномасштабної війни) виникли через пошкодження, руйнування або окупацію виробничих потужностей.

"Левова частка, або 60% – через фінансові складнощі клієнтів, що безпосередньо не спричинені окупацією або руйнуванням. Ці клієнти мають найвищі шанси порівняно з іншими повернутися у графік обслуговування кредиту з відновленням економіки", – зауважили у Нацбанку.

При цьому пперспективи відновлення платоспроможності боржників, основні активи яких втрачені чи розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій, оцінюються банками песимістично. Такі кредити зарезервовані більше ніж на 77%.

Водночас понад три чверті позичальників, потужності яких не постраждали внаслідок воєнних дій, і далі обслуговують заборгованість після реструктуризації NPL, часто включно з тілом кредиту.

"Маючи досвід попередніх криз, банки підвищили стандарти кредитування і проактивні в реструктуризаціях. Наразі вже реструктуровано 73 млрд грн, або понад 89% визнаних до оцінки стійкості "воєнних" NPL", – додали у Нацбанку.

Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка непрацюючих кредитів в українських банках стало скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках зростав.