Про це повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк під час засідання ТСК по «дропам».

«Тобто навіть по 80 тис. «дропів», які виявив НБУ, це вже десь біля 200 млрд грн проходить через «дропів» в рік по дуже консервативним оцінкам. Це тільки «дропи» по двом великим банкам», – заявив Ярослав Железняк.

За його словами, особливо активно розвиватися схема стала після того, як закрили схему «міскодінгу» у 2023 році.

«Втрати податками буде більше 50 млрд грн», – пояснив народний депутат.

Він зазначив, що часто люди несвідомо стають учасниками такого злочину. «Але є і такі, які ходять від банку до банку, щоб відкрити свої рахунки, які потім продають злочинцям, – наголосив депутат. – Одна картка живе пару місяців до блокування. Але зазвичай встигають відкрити ще купу карток. Дуже часто «дропів» ховають під начебто волонтерів».

• Для боротьби з цим явищем запропоновані декілька дієвих рішень:
• реєстр рахунків, який дає можливість бачити «скомпрометовані» рахунки та фізичних осіб;
• посилення вимог банків до фінмоніторингу та обмеження обороту без підтвердження доходів;
• обмеження вихідних обсягів р2р та кількості р2р (що збільшить вартість обслуговування схеми 5-8 разів) – зараз йде консультація з волонтерською спільнотою;
• обмеження залучення нових клієнтів для тих, хто не забезпечує контроль;
• запровадження технічних засобів моніторингу використання карток у системі «дропів».