Про це розповіли учасники круглого столу «Що буде з курсом гривні», проведеного «Фінансовим клубом».

«Люди перестають довіряти гривні та хочуть на майбутнє зафіксуватися в доларі, і бояться, що долар зростатиме, тому що немає альтернативи. Якщо б ставки за військовими облігаціями були трішечки вище, то, може, несли б гроші і у військові ОВДП. Тому що зараз ставка 10-11% не покриває навіть курсові коливання, які вже відбулися», – розповіла голова правління Альтбанку Надія Воробйова.

Підняття ставки за державними цінними паперами збільшить цікавість до них. «Зараз у нас ставки за ОВДП – це ставки позаминулого року. Щоб забезпечити новий поштовх купівлі ОВДП, треба переглянути ставки», – впевнена голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Дохідність державних облігацій навіть на третину нижче 12-місячної інфляції, яка вже досягла 16,4%. «Державі потрібні гроші. А ставки низькі та не покривають навіть інфляцію», – каже пані Воробйова.

Якщо на початку війни інвестори могли діяти альтруїстично, то зараз прибутковість знову відіграє ключову роль. «Економічні агенти після шоку лютого – березня дедалі більше повертаються до економічної логіки. І вже ми розмовляємо про те, якою має бути доходність військових ОВДП, щоб вони були більш привабливими», – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

Зростання дохідності ОДВП зможе допомогти Нацбанку утримати валютний курс гривні. «Підвищення ставки (за ОВДП. – Ред.) може привести до того, що підвищаться ставки і за депозитами. Може статися так, що (українці. – Ред.) не будуть купувати долари, а будуть вже вкладати в гривні в певні інструменти. Це також допоможе втримати курс долара на якомусь рівні», – очікує Надія Воробйова.

Інвестиції фізосіб та юросіб – це «крапля в морі», а основними покупцями ОВДП зараз залишаються банки та Нацбанк. «Банки можуть бути в цій царині більш активними. Не вбиваючи кредитування, просто частину вільної ліквідності релокувати в ОВДП, навіть незважаючи на непривабливі ставки», – закликає експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Євген Дубогриз.