Про це пише Бізнес-Цензор.

За оцінкою Dragon Capital, у листопаді 2023 року Україна експортувала близько 4 млн тон сировинних товарів "тимчасовим" морським коридором, порівняно з 2 млн тон у жовтні. Сільськогосподарські товари займали найбільшу частку експорту, близько 60-70% від загального обсягу, решту складав експорт залізної руди та сталі.

Хоча збільшення поставок морськими портами частково відбулося за рахунок переорієнтації з більш дорогих наземних маршрутів, загальні обсяги експорту також зростають. Це надає поштовх суміжним секторам, таким як вантажні перевезення та торгівля, сприяє відновленню виробництва руди і, в подальшому, продукції металургії, та покращує фінансові показники сільськогосподарських підприємств, знижуючи ризики для врожаю у 2024 році.

Стабільна робота енергетичного сектору також сприяла кращій, ніж очікувалося, економічній активності в жовтні-листопаді. Хоча Росія, ймовірно, відновить атаки на українську енергетичну інфраструктуру взимку, відсутність дефіциту електроенергії у жовтні-листопаді дозволила уникнути падіння обсягів виробництва в багатьох секторах, яке спостерігалося в цей період у минулому році.

Також, враховуючи останні дані щодо врожайності основних с/г культур, в інвесткомпанії очікують, що врожай зернових та олійних культур у цьому році сягне 80 млн тон, +11% р/р, порівняно з 77 млн тон, очікуваних раніше.

Блокада польськими перевізниками основних пунктів перетину українсько-польського кордону на початку листопада матиме обмежений негативний вплив на економічну активність. Оскільки імпорт товарів з ЄС в Україну автомобільними шляхами перевищує експорт на $1,1 млрд в місяць, блокада призводить до зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, який останніми місяцями коливався в діапазоні $2,8-3 млрд на місяць.

Однак блокада знижує доходи бюджету та негативно впливає на виробників товарів з високою доданою вартістю, орієнтованих на ринок ЄС, зокрема в харчовій промисловості, деревообробці та виробництві автомобільної електроніки.

"Зважаючи на перелічені фактори ми підвищили наш прогноз зростання реального ВВП у 2023 році на 0,7 в.п. до +5,2% р/р. Ми очікуємо, що темпи зростання реального ВВП в листопаді-грудні сповільняться з +10,5% у жовтні, оціненими Міністерством економіки, в основному через коливання виробництва продукції сільського господарства. Однак, за нашою оновленою оцінкою, у четвертому кварталі 2023 року реальний ВВП зросте на 5,0% р/р, порівняно з 3%, які ми оцінювали раніше", – сказано в повідомленні.

У Dragon Capital зберігають свій прогноз економічного зростання у 2024 році, очікуючи, що реальний ВВП збільшиться на 4% р/р.

Однак очікуване відновлення економіки у 2023-2024 роках не компенсує спад на 29% р/р у 2022 році, викликаний захопленням територій, розривом у виробничих ланцюгах, пошкодженням виробничих потужностей та масовим виїздом населення за кордон.

"За нашими оцінками, реальний ВВП у 2024 році залишатиметься на 22% нижче свого довоєнного рівня. У той же час номінальний ВВП у доларах США може досягти свого довоєнного рівня у $200 млрд вже наступного року, завдяки відносній курсовій стабільності та високій середньорічній інфляції", резюмували в компанії.

Інвестиційна група ICU зберегла прогноз зростання реального ВВП на поточний рік на рівні 5,8%, проте оцінку інфляції покращила з 11,2% до 6,2%, передає Інтерфакс-Україна.

Наступного року ICU очікує на збільшення інфляції, починаючи з літа, до 10,1% при зниженні в другому півріччі облікової ставки Нацбанку до 13% після прогнозованого в грудні цього року її зниження з 16% до 15%.

"Ми очікуємо, що у 2024 році з'явиться низка нових викликів, чи не найбільший з яких – це ризики, пов'язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України", – сказав голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

За оцінками ICU, станом на сьогоднішній день ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі, і Україна отримає принаймні $28-30 млрд, чого достатньо для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року.

"Це означає, що НБУ і надалі зможе повністю контролювати валютний ринок і навіть зможе зробити суттєві кроки у напрямі валютної лібералізації. Також склалися всі необхідні передумови для помірної та керованої девальвації гривні, і, за нашими прогнозами, курс наприкінці 2024 року становитиме близько 41 грн/$", – зазначив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Згідно з прогнозом, дефіцит поточного рахунку розшириться з 4,4% ВВП цього року до 5,2% ВВП наступного року, проте міжнародні резерви НБУ зростуть із $42 млрд до $44 млрд.

Хоча Україна з великою ймовірністю отримає достатнє зовнішнє фондування для збалансування зовнішніх рахунків, його може виявитися недостатньо, щоб повністю профінансувати дефіцит бюджету, і він становитиме (не враховуючи гранти) 21% ВВП порівняно з 29% ВВП цього року, вважає експерт.

"Залучення понад $40 млрд зовнішніх кредитів та грантів все ще не гарантовано, тому ризик друкування грошей (купівлі ОВДП) Національним банком існуватиме наступного року", – зазначив Ваврищук.

Він додав, що важливою очікуваною подією 2024 року є реструктуризація українських суверенних єврооблігацій, умови якої реструктуризації значною мірою залежатимуть від припущень щодо тривалості війни та стійкості міжнародної фінансової допомоги.