Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Повернення роздрібного кредитування: особливості воєнного часу», організованого «Фінансовим клубом».

«До війни забудовники створювали альтернативу депозитним вкладам: суттєво більш вигідну для інвестора, але й більш ризиковану. Весь ринок будівництва за рік збирав з населення 170 млрд грн у вигляді інвестицій в нерухомість. Що співмірно з депозитами банківської системи. Притому що будівельний ринок не дає жодних гарантій (тоді як вклади в банках гарантує ФГВФО. – Ред.). Тільки віра в абстрактне ім’я забудовника, яке вже завтра може зникнути», – розповів директор з розвитку роздрібного бізнесу Правекс Банку Володимир Чорненький.

Тому права інвесторів мають бути краще захищені, ніж зараз. «Сьогодні забудовники можуть напряму приймати кошти від фізичних осіб, не побудувавши нерухомість. На цивілізованих ринках так це не працює. Всі подібні відносини відбуваються через банки. Банки якраз є тим буфером, який фінансує забудову і забезпечує збір коштів, які люди хочуть вкладати в нерухомість. І банки не розраховуються із забудовником, ці гроші не перераховуються, поки ця нерухомість не побудована», – розповідає заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Українські парламентарі поки не згодні запровадити ескроу-рахунки в сфері будівництва житла для населення. «На Заході дуже поширена практика використання ескроу-рахунків для розрахунків за об’єкти нерухомості. Коли клієнти кладуть кошти в банк без можливості їх зняти, а забудовник бачить ці кошти, але не може їх забрати до моменту введення об’єкту в експлуатацію. Якщо відбудуться ці зміни на ринку, то питання недобудов зникне як явище, оскільки забудовник фактично будуватиме за власні кошти, але буде мати гарантований продаж цієї нерухомості, тому що він буде бачити гроші на своєму рахунку без можливості їх забрати звідти до кінця забудови», – каже Олександр Мришук.