«Марян Заблоцький утримався, всі – за, 21 депутат. Я вас вітаю із завершенням цієї епопеї, на рівні комітету, принаймні. Банки вітаю, бо могло бути набагато гірше», – повідомив голова комітету Данило Гетманцев.

Текст законопроєкту із усіма правками до другого читання ще не оприлюднений.

Комітет також погодив законопроєкти № 4398 та № 4399. «Наше завдання – знайти баланс. На користь позичальника ми взагалі можемо все простити, але ми цього робити не будемо», – сказав Данило Гетманцев.

«Пропозиція продовжити мораторій на два місяці, щоб особи, які мають проблемні кредити, мали змогу в цей термін звернутися до суду», – повідомила депутатка Вікторія Кінзбурська, яка доповідала по цьому документу.

Депутати можуть розглянути законопроєкти в сесійній залі вже з 13 по 16 квітня, оскільки 21 квітня завершується мораторій на стягнення прострочених боргів за валютними іпотечними кредитами.

В першій версії законопроєкту передбачалося, що банки та ФГВФО будуть зобов’язані конвертувати валютні кредити в гривневі за поточним курсом НБУ на день реструктуризації. За новими гривневими кредитами (на строк до 10 років) ставка пропонувалася на рівні 12-місячний гривневий UIRD + 1% із щорічним переглядом.

За попередніми платіжками обіцяли перерахунок, якщо процентна ставка перевищувала 12-місячний валютний UIRD. Усі надмірно сплачені відсотки мали зменшити поточну заборгованість. Окремий бонус пропонувався для позичальників, кредити яких продали третім особам: новий кредитор не зможе вимагати сплатити йому більше, ніж ціну купівлі боргу.

Якщо після реструктуризації кредиту позичальник припинить його обслуговувати, то кредитор упродовж трьох років з моменту ухвалення закону не зможе примусово продати житло без згоди власника у рахунок погашення простроченого боргу. Після проведення реструктуризації за позичальником залишається право збанкрутувати за процедурою Кодексу з процедур банкрутства.

НБУ виступав проти неринкової реструктуризації валютної іпотеки. В НБУ заявили, що реструктуризація кредитів в іноземній валюті має відбуватися на ринкових умовах.

Незалежна асоціація банків України (НАБУ), Форум провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI), бізнес-асоціації EBA та ACC звернулися до президента України Володимира Зеленського з проханням взяти під контроль ситуацію, що склалася навколо прискореного прийняття законопроекту № 4475. Реакції президента не було.