Про це йдеться в дослідженні ринку мікрокредитування в Україні, яке проводилося проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору» (USAID/FST).

За даними USAID, фінкомпанії стягують за короткостроковими кредитами в середньому понад 500% річних.

За результатами дослідження USAID/ FST методом «таємного покупця», середня реальна річна процентна ставка (РРПС), визначена з використанням методу простих процентів, становила 510% річних.

Середня РРПС, розрахована за методикою НБУ, яка почала застосовуватися до кредитів фінкомпаній з лютого 2021 року, становить понад 54000% річних.

Станом на кінець 2020 року заборгованість фізичних осіб за кредитами, виданими фінкомпаніями, становила 13,6 млрд грн, що трохи менше порівняно з 2019 роком.

Майже 12 мільйонів кредитних договорів було укладено між фінансовими компаніями та споживачами протягом 2020 року.

Дослідження методом «таємних закупівель» було проведено USAID/FST у листопаді-грудні 2020 року для фіксації існуючої практики кредитування до поширення дії закону про споживче кредитування на мікрокредити з 8 січня 2021 року.

Дослідження складалося з 3-х частин: очні та онлайн візити до відділень фінансових компаній за методом «таємного покупця» (90 візитів до 35 фінансових компаній); аналіз результатів візитів та договорів; та порівняння реальних річних процентних ставок та платежів за кредитами.

«Таємні покупці» уклали договори про кредити на середню суму 3385 грн і потім достроково їх повернули.

«Поширення дії закону про споживче кредитування на мікрокредити є дуже важливим кроком для захисту прав позичальників таких кредитів. Кредитодавці зобов'язані розраховувати реальну річну процентну ставку та включати інформацію про неї у договори й рекламні матеріали. Їм також заборонено включати до кредитних договорів певні шкідливі для позичальників умови», - зазначила керівниця юридичного департаменту USAID/FST Тетяна Грищенко.

Ключові результати дослідження ринку мікрокредитування:

- Зазначена в договорі РРПС не співпадає з РРПС за розрахунками експертів у 69% випадках, а в 22% візитів «таємний покупець» сплатив компанії не таку суму, яку мав би сплатити згідно з договором.
- У 28% візитів були наявні розбіжності між положеннями договору і усною інформацією, що була надана консультантами, а у 23% візитів – розбіжності між положеннями договору і письмовою переддоговірною інформацією (на сайті або наданої у відділенні).
- Фінансові компанії здебільшого дотримувалися чинного на момент проведення дослідження законодавства. Проте у 73% договорів були положення, які з січня 2021 року можуть вважатися порушенням законодавства про споживче кредитування. Зокрема, кожні 2 із 3 договорів містять положення, які дозволяють підвищувати процентну ставку у разі невиконання зобов’язань за договором (наприклад, з 0,01% до 4,15% на день).

Дослідження USAID/FST також показало, що нові клієнти отримували вигідніші ставки, ніж клієнти, які вже позичали в цій компанії.

Фінансові компанії використовують такі кредити як «приманку» для залучення нових клієнтів, але далі підвищують ставки за кредитами для позичальників, які звертаються повторно.

«Метою нового законодавства є поширення захисту на вразливих споживачів, які зазнають фінансових труднощів та яким бракує фінансових знань та навичок. Потрібно забезпечити, щоб його положення, особливо щодо розкриття реальної вартості кредиту, виконувалися, щоб люди не потрапляли у боргову пастку», - наголосила заступниця керівника USAID/FST Юлія Вітка.

USAID/FST проведе наступне дослідження у квітні-травні 2021 року для оцінки та порівняння ринкової практики за новим законодавством.

USAID – Агентство з міжнародного розвитку, яке співпрацює з Україною з 1992 року і за цей час надало допомоги на $3 млрд. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів належного врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту на сході країни.