Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Кредити бізнесу: хто і кому може видавати фінансування під час війни», організованого «Фінансовим клубом».

«Інвестиційних кредитів до закінчення активної фази бойових дій ми не побачимо. В країні, де є війна, вкладати довгостроково кошти в проєкти, окупність яких – один, два, три, до п’яти років, насправді я не знаю такої оцінки від бізнесменів. Тому на сьогодні це однозначно тільки обігові кошти», – заявила заступниця голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.

Начальник управління розвитку кредитного бізнесу ПУМБ Віктор Харковець також помітив зупинення інвестицій. «Багато клієнтів заморозили свої інвестиційні програми. Мало хто продовжує інвестувати і вкладати саме в основні засоби. Як правило, це робиться тільки тоді, коли вже є якась нагальна проблема, наприклад, щось зламалося, чи було пошкоджено, чи знищено, і без цього не може функціонувати бізнес. А так масового запиту на інвестиції немає. Хіба що певну потребу ми бачимо у агроклієнтів, які стикаються із питаннями зберігання і логістики врожаю», – розповів Віктор Харковець.

Близько 5% клієнтів його банку мали потребу в релокації. «Як правило, не дуже великі суми потрібні або на фінансування транспортних витрат, або перезапуск виробництва на новому місці», – додав він.

«Ми стикаємося із проблемами релокації, відновлення обладнання або його модернізації. А також закупівля сировини для виконання експортного контракту. З цими проблемами клієнти звертаються до наших банків-партнерів або до нас напряму», – каже в.о. голови правління Експортно-кредитного агентства України Руслан Гашев.

Він зазначає, що проблеми бізнесменів майже однакові. «Перше – допомогти із релокацією зі східних регіонів кудись у більш безпечне місце. Для цього потрібні кошти. І у нас є подібні заявки від клієнтів, які хочуть переміститися із Запорізької області в західний регіон. Друге – відновлення або модернізація обладнання. Якщо воно було зруйноване, частково пошкоджене, його потрібно відновити. Або є частина бізнесів, які втратили внутрішній ринок збуту і хочуть переорієнтуватися на закордонні ринки. Їм потрібно модернізувати своє обладнання. Тому що воно не завжди підходить для виробництва продукції, яка має бути сертифікована в ЄС», – пояснив Руслан Гашев.

«По нашому банку основні цілі – це поповнення обігових коштів, оскільки планувати капітальні інвестиції в період війни мало хто наважиться. При цьому фінансовий цикл компаній зріс: дебітори почали затримувати кошти, а кредитори – вимагати наперед, курс долара виріс, і логістичні затрати зросли. Тому в компаній, які працюють, виникла необхідність в додаткових коштах, коротких – на 3-6 місяців. І вони пішли в банк за такими коштами», – розповів начальник відділу малого бізнесу Правекс Банку Анатолій Вербаховський.

Тетяна Поплавська вважає, що зараз основна задача бізнесу – це забезпечення оборотності оборотного капіталу і фінансування подовженої логістики. «Оборотність точно знизилася. Відповідно зросла потреба в додатковому залученні капіталу від банків», – сказала вона.

Потреби аграріїв в оборотному капіталі, на її думку, також зросли, оскільки відбулося «майже критичне зниження фінансування від постачальників», зросли витрати на паливо та імпортні складові.

«Основна потреба наших клієнтів, як діючих, так і нових, які до нас звертаються за кредитами, – це поповнення обігових коштів. Є інфляція – дорожчають товари, сировина, і клієнтам просто об’єктивно потрібно більше «оборотки», щоб підтримувати діяльність. Сильно скоротилися обсяги товарних кредитів, які раніше постачальники надавали клієнтам. Тому банківський кредит став основним видом залучення кредитування для клієнтів», – підкреслив Віктор Харковець.

«Попит є з боку торгівлі, логістичних компаній. З’являються інвестиційні проєкти будівництва житла біля Києва, на заході країни. Ми бачимо попит на це і фінансуємо. Але більше все-таки торгівля – короткі обігові кошти», – зазначив заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк. Він констатує, що терміни кредитування зменшилися: «Це кредити на три місяці, овердрафти, факторинг».