Про це Bloomberg повідомили кілька чиновників Міністерства фінансів Ізраїлю, обізнаних з цим питанням, передає Укрінформ.

Уряд Ізраїлю значною мірою покладатиметься на ринки боргових зобов'язань у шекелях, збільшуючи емісію, сказали посадовці на умовах анонімності. Але влада також має намір продавати більше облігацій в іноземній валюті, особливо за допомогою приватних угод.

За словами представників Мінфіну, у 2024 році уряд планує залучити більше запозичень, ніж у будь-коли раніше, окрім 2020 року, коли довелося позичати значні кошти, щоб стримати наслідки пандемії коронавірусу та локдаунів.

Зростання видатків Ізраїлю на оборону викликає занепокоєння, сказали чиновники, хоча, за їхніми словами, нещодавні заходи, такі як запровадження нових податків, мають забезпечити стабільне співвідношення боргу до валового внутрішнього продукту найближчими роками.

Чиновники Головного фінансового управління, які відповідають за управління ізраїльським боргом у $300 млрд, вважають, що економічна напруга зменшиться, коли військові згорнуть деякі операції, а більшості резервістів буде дозволено повернутися на робочі місця.

За словами Алекса Забежинського, головного економіста Meitav DS Investments, загальний обсяг боргових запозичень становитиме близько 210 млрд шекелів ($58 млрд). Цей тягар значною мірою ляже на внутрішній ринок, на який влада зазвичай залучає близько 80% своїх фінансових потреб. Така стратегія орієнтована на пенсійні фонди та інших великих інституційних інвесторів, які разом управляють майже 3 трильйонами шекелів заощаджень.

Зазначається, що з початку конфлікту Ізраїль не випускав валютних облігацій на відкритих ринках. Замість цього уряд продавав борги в доларах, євро та єнах через приватні розміщення, які зазвичай купують лише кілька інвесторів. Проте перед урядом стоїть складне завдання - оплатити військові витрати, які, за оцінками центрального банку, становитимуть майже $70 млрд - понад 10% річного ВВП - протягом 2023-2025 років.