Про це заявив заступник голови НБУ Олексій Шабан під час круглого столу на тему «Шахрайство на фінансовому ринку: нові методи та інструменти протидії злочинцям», проведеного «Фінансовим клубом».

«Переважна більшість шахрайських випадків і 80% від суми втрат в 2023 році відбулася через розголошення чутливих особистих даних клієнта. Соціальна інженерія залишається найбільш розповсюдженим методом шахрайства в Україні», – розповів Олексій Шабан.

За його словами, майже все шахрайство відбувається в інтернеті. «Сильний зсув пішов у шахрайство через мережу «Інтернет» – 83% від загальної кількості. Лише 17% втрат за картками через фізичні пристрої – POS-термінали, банкомати, пристрої самообслуговування, – зазначив Олексій Шабан. – Зросла і сума однієї незаконної операції в інтернеті – на 30%. Вона перевищує 3100 грн, притому що в 2022 році вона становила 2400 грн».

Обман потенційної жертви – це світовий тренд. «За останні п’ять років частка соціальної інженерії у світі зросла десь з 70% до понад 95%», – повідомив директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

«Соціальна інженерія є одним із мейнстрімів. Вона дедалі більше переходить від отримання персональних конфіденційних даних в рамках лендінгу до мотивування жертви самостійно зробити переказ. Те що ми називаємо «self fraud». Коли жертва сама здійснює платіж через довірений канал – через свій банкінг», – повідомив директор з моніторингу та протидії шахрайству Сенс Банку Юрій Хмеленко.

Через це обсяги шахрайських операцій зростають. «Ми бачимо зростання кількості шахрайства на 30-40% до попереднього року. Для боротьби з шахрайством є спеціальний відділ, який потребує кваліфікованих фахівців. Ми навчаємо їх даній функціональності», – розповів начальник управління інформаційної безпеки Банку Кредит Дніпро Олександр Кладько.

Нацбанк фіксує суттєве зростання шахрайства. «Минулого року ми помітили суттєвий сплеск: кількість незаконних дій за платіжними картками, по яким були збитки, зросла на чверть – до 272 тис. операцій. Збитки виросли ще більше – на 73%. Сума втрат українців, бізнесу і банків від платіжного шахрайства становила 833 млн грн. Середня сума незаконної операції зросла на 39% і перевищила 3000 грн», – повідомив Олексій Шабан.

Правоохоронці отримали скарг на більшу суму. «Кіберполіція зазначає про 4 млрд грн, згідно із зверненнями громадян», – уточнив Олександр Карпов.