Про це заявив уповноважений представник Фонду розвитку підприємництва Валерій Майборода під час круглого столу «Рік програмі «5-7-9%»: підсумки та перспективи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».

При цьому темпи видачі кредитів постійно зростають. «На кінець 2020 року ми мали 17 млрд грн виданих кредитів більш ніж 7 тис. позичальників. А станом на сьогодні ми маємо 11,7 тис. договорів на майже 29 млрд грн. З початку року кількість договорів у нас зросла на 50%, а сума кредитів – на 66%», – розповів пан Майборода.

Він уточнив, що банки до 1 квітня 2021 року сумарно отримали 79 тис. заявок, тобто кредит видається лише кожному сьомому заявнику (1 : 6,75).

Банкіри пояснили, кому їм доводиться відмовляти у кредитах. «Відмовляємо, коли клієнт займається орендою нерухомості, навіть якщо це не основний бізнес, а частина», – сказав заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк.

Але цю проблему вже почали вирішувати. «Ми відмовляли клієнтам, у яких одним із видів діяльності була здача нерухомості в оренду, навіть якщо це не основний вид діяльності і займає в структурі доходу менше 1%. Такий клієнт підпадав під обмеження закону, і ми були змушені відмовляти йому. Але Фонд прислухався до банків і дозволив кредитувати клієнтів, у яких частка оренди не перевищує 25%. Тепер ми зможемо кредитувати таких клієнтів», – сказала заступниця директора департаменту розвитку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку Наталія Згоба.

Серед інших причин відмови – перевищення ліміту виручки групи у 20 млн євро. «Коли клієнт, як засновник, має декілька бізнесів, а ми об’єднуємо їх в групу і він випадає за 20 млн євро, то це теж стає підставою для відмови в кредиті. А клієнт просто диверсифікував бізнес, розвивав різні напрямки, і хотів, щоб один із напрямків підпав під програму, а ми його обмежуємо», – зазначив Олег Поляк.

Деякі банки мають високий коефіцієнт погодження заявок. «У нас 95% клієнтів можуть отримати кредити «5-7-9%». Дуже мало клієнтів, які не можуть отримати, і це пов’язано із власниками-нерезидентами, великою виручкою та поганою кредитною історією», – розповіла перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.

В Ощадбанку рівень позитивних рішень від усіх заявок становить 80%. «Якщо подивитися на структуру відмов, то на першому місці – невідповідність програмі, наприклад, КВЕД по алкоголю та тютюну. На другому і третьому місцях – негативна ділова репутація та негативна кредитна історія. Інших суттєвих відмов в нашому банку вже немає», – каже директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Наталя Буткова-Вітвіцька.

Керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ Віктор Харковець пояснює, що позичальник може або не відповідати критеріям програми, або – вимогам банку. «Перше – банк дивиться, наскільки клієнт відповідає умовам програми, друге – наскільки відповідає вимогам до позичальника. Ми можемо цей скринінг зробити клієнту «на вході», і якщо бачимо, що у клієнта нерезиденти в структурі власності, або група перевищує 20 млн євро за виручкою, то ми відразу клієнта орієнтуємо, чи потрапляє він в критерії чи ні. Це навіть не відмова клієнту, це просто клієнт не відповідає умовам програми. Тому ми йому пропонуємо кредитування на стандартних умовах», – пояснив пан Харковець.

Друга частина портрету – коли клієнт відповідає кредитним вимогам банку. «В нього має бути гарна ділова репутація, гарна кредитна історія, зрозумілий для банку бізнес, бізнес-модель, банк має змогу оцінити платоспроможність позичальника, зрозуміти, як він генерує свій дохід, як працює. І прийняти рішення», – зазначив він.

Відмови можуть пояснюватися низькою якістю позичальників. «Якщо ми не говоримо про відповідність/невідповідність критеріям самої програми, то всі повинні розуміти, що навіть з будь-якими умовами компенсації та гарантій є базові принципи і політики банків в частині кредитування, які ніхто не скасовував. І багато відмов позичальники отримують через непрозору звітність, неструктурований бізнес і все, що пов’язано із класичними проблемами потенційних позичальників», – пояснила заступниця директора департаменту МСБ Креді Агріколь Банку Анастасія Лазаренко.