Про це пише Reuters.

Ці обмеження стосуються вольфраму, телуру, вісмуту, індію та молібдену, які використовують у виробництві електромобілів, смартфонів, сонячних панелей, а також у військовій промисловості.

Зазначається, що тепер для їхнього експорту потрібно отримувати ліцензії, що, за словами китайського міністерства торгівлі, пов’язано із захистом національної безпеки.

Цей крок – частина стратегії Китаю, який з 2023 року намагається використати своє лідерство у видобутку та переробці критично важливих ресурсів у відповідь на торгівельні обмеження США. Однак на відміну від попередніх заборон, нові правила не зупиняють експорт повністю, що свідчить про стриманішу позицію Пекіна в ескалації торгівельної напруги.

Експерти прогнозують зростання цін на ці метали за межами Китаю. Наприклад, вольфрам та індій вже досягли рекордної вартості наприкінці січня. Також очікується, що через необхідність отримання ліцензій постачання тимчасово впадуть, оскільки процедура узгодження займає близько шести тижнів.

Наразі незрозуміло, чи видаватимуться дозволи на експорт до США. Американська промисловість серйозно залежить від імпорту: країна припинила видобуток вольфраму ще у 2015 році, а власне виробництво рафінованого вісмуту зупинилося ще у 1997 році.

Нагадаємо, Президент США Дональд Трамп запровадив додаткові імпортні мита на товари з Китаю, а також мита на товари з Мексики та Канади, із якими у США діє договір про вільну торгівлю. Канада вже запровадила дзеркальний тариф у відповідь. Контрзаходи готують Мексика та Китай. Одночасно США почали погрожувати тарифами Євросоюзу.