Міністр наголосив, що цей законопроєкт встановлює чіткі рамки судового перегляду рішень НБУ.

«Ключова теза – суд не повинен підміняти собою Національний банк (та, відповідно, у країні не може бути фактично два центральних банки). Ми не винаходимо тут український велосипед. Такий підхід притаманний практично усім розвиненим країнам. Хто хоче переконатись – гугліть ‘central bank judicial review’. Якоїсь великої революції тут очікувати не варто, Велика Палата ВСУ у своїй практиці висловлювала схожі тези», – написав міністр.

По-друге, встановлюється процедура визначення розміру шкоди, завданої учаснику банку внаслідок незаконного виведення банків з ринку на підставі рішень НБУ та інших державних органів.

«Дискреція судів щодо визначення розміру шкоди істотно зменшиться, однак це не є чимось екзотичним. Уже зараз окремі різновиди шкоди мають свій порядок визначення компенсації. Взяти хоча б закон «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». У нашому випадку ключову роль у визначенні компенсації відіграватиме спеціальний суб’єкт – «міжнародно визнана аудиторська фірма». Суб’єкт цей, до речі, теж не новий у вже зустрічається у законі «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», – пояснив міністр.

Вдосконалюється також механізм створення «перехідного банку» задля того, щоб такий банк міг розпочати своє функціонування практично миттєво. Затягування із створення такого банку на тижні часто зводитиме нанівець саму ідею такого банку і відповідного механізму.

Вдосконалюється процедура прийняття рішень НБУ (ціла низка норм щодо «професійного судження» та процедурних прав центрального банку).

«Окремі положення законопроєкту безумовно підпадають під дію цілої низки статей Конституції: 41 (примусове відчуження об’єктів права приватної власності), 55 (право на захист прав та свобод судом), 56 (право на відшкодування шкоди) 124 (поширення юрисдикції судів на будь-який юридичний спір) та 129 (змагальність сторін як основна засада судочинства). Безумовно, що останнє слово щодо конституційності положень законопроекту – за Конституційним судом (і здається мені що відповідне подання туди від депутатів не забариться). Однак позиція Мін’юсту була і залишається однозначною: ми вважаємо, що норми Конституції дотримані», – зазначив міністр.

МВФ, за його словами, рекомендує встановити процедурні гарантії справедливого та неупередженого судового розгляду.

«Без таких гарантій існує ризик того, що хто-небудь із постраждалих осіб може через суд отримати надто велику компенсацію, яка зробить величезну дірку у державному бюджеті або ж резервах НБУ. Фонд планує давати нам кошти на розвиток економіки, а не на виплату компенсацій, щодо обґрунтованості яких у нього є великі сумніви», – впевнений він.

Він пояснює, чи обґрунтовано у медіа законопроєкт називають «антиколомойським».

«Не зовсім. Насправді навряд чи хтось може бути певен наскільки законопроєкт б’є по планам або інтересам пана Коломойського. Законопроєкт точно заважатиме поверненню націоналізованих банків колишнім власникам, а от чи хотів він повернути банк назад, чи ні (і наскільки це взагалі було б реально) – бабка на двоє гадала. Тому законопроєкт я б марно не демонізував і не персоналізував. Проєкт – не про персоналії, а про інституційні і процедурні механізми, описані вище, які застосовуватимуться до усіх без винятку», – впевнений він.