Про це повідомив голова НБУ Кирило Шевченко.

«В умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики», – зазначив він.

НБУ розглядає два ключових сценарії.

«Якщо пожвавлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким унаслідок збільшення захворюваності, Національний банк зможе підтримати економіку подальшим зниженням облікової ставки», – назвав Кирило Шевченко перший потенційний сценарій.

Натомість Національний банк буде також готовий підвищити облікову надати ставку у 2021 році у разі посилення інфляційного тиску.

«Баланс між стимулюванням економіки і підтриманням помірної інфляції буде зберігатися і надалі. Вагомим фактором для рішень Національного банку виступатимуть затверджені параметри фіскальної підтримки економіки, яка передбачається значною і в наступному році», – сказав він.

Йдеться про дефіцит державного бюджету, який цьогоріч був затверджений на рівні 7,5% від ВВП, а на 2021 рік пропонується – 3% (см. Команда Зеленського нав’язує Україні життя в борг).

Актуальними залишаються також інші ризики: негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність; ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах; збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму в світі.

Після повернення економіки до сталого зростання потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави знизиться.

«Це сприятиме поступовому скороченню дефіциту державного бюджету до рівня близько 3% ВВП у 2022 році. Державний та гарантований державою борг, який цього року зріс до 63% ВВП, надалі буде знижуватися на 2-3 в.п. щороку. Цьому сприятиме  зростання економіки, виважена фіскальна політика та помірна волатильність обмінного курсу», – впевнені в НБУ.