Про це повідомив генеральний директор науково-дослідного інституту цифрових валют Народного банку Китаю Му Чанчунь, передає Reuters.

За його словами, поки що немає чіткої розбивки по частці транзакцій, які здійснюють громадяни Китаю та іноземні гості Олімпіади, хоча з'явилися деякі чіткі тенденції.

Такі обсяги e-CNY означають, що цифрова валюта китайського центробанку (CBDC) знаходиться під пильним наглядом.

Зростання обігу цифрового юаня відбулося насамперед завдяки кількості гостей, які приїхали на Олімпіаду, а також тому, що спортсмени, тренери та ЗМІ з усього світу можуть використовувати його через смартфони, фізичні платіжні картки або браслети.

«Схоже, що всі іноземні користувачі використовують апаратні гаманці. Програмні гаманці в основному використовуються китайськими користувачами», - зазначив топменеджер НБК, маючи на увазі платіжні картки e-CNY, які виглядають як кредитні картки без звичайного чіпа та магнітної смуги.

Державний комерційний банк Bank of China встановив низку спеціальних банкоматів для конвертації у e-CNY чи звичайні банкноти юанів на деяких центральних майданчиках Ігор, у приміщеннях штабів команд, офіційних осіб та організаторів Олімпіади.

Однак доступність e-CNY на Іграх викликала деякі побоювання щодо кібербезпеки та захисту даних.

За 10 місяців 2021 року обсяг переказів у цифровому юані перевищив $9,5 млрд.

Народний банк Китаю почав розробляти цифровий юань або e-CNY ще у 2014 році. Цифрова валюта має замінити монети та готівку в обігу та насамперед орієнтована на побутове використання.

Китайський центробанк почав тестувати e-CNY у вересні 2019 року.

Торік у січні один з найбільших китайських державних банків протестував цифровий юань у своїх банкоматах.

Влада Китаю виділила близько $1,5 млн в рамках обмеженого тестового використання e-CNY.

Навесні 2021 року китайські компанії почали видавати зарплату у цифрових юанях.

Над запуском власної цифрової валюти також працюють Індія, США, Туреччина, Гонконг та Україна.