Йдеться про рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога чи інші соціальні виплати. У своїх скаргах споживачі називають такі рахунки «спеціальними» та апелюють до законів, що забороняють накладати арешт на кошти, які перебувають на таких рахунках.

НБУ роз’яснює, чи має банк право обмежити клієнта в користуванні власними коштами, якщо в нього є заборгованість.

«Кредит – це ваше зобов’язання. Коли ви підписуєте кредитний договір, то берете на себе зобов’язання про погашення тіла кредиту разом із комісіями та відсотками за користування. Якщо ви порушите умови, ваш кредитор (банк чи фінансова установа) може звернутися до державного чи приватного виконавця та суду. А вони можуть арештувати кошти на ваших рахунках», - зауважує регулятор.

Документом, що підтверджує законність арешту коштів, є постанова виконавця про арешт коштів боржника, яка виноситься на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у статті 3 закону «Про виконавче провадження», зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду. Також арештувати кошти можуть через заборгованість зі сплати аліментів чи штрафів.

Банк також може арештувати рахунок із зарплатою, пенсією чи соцвиплатами через відсутність технічної можливості відкрити окремий рахунок для цільових коштів.

«Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати – це так звані кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, в тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення», - пояснює НБУ.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до постанови про арешт коштів боржника. Бо немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні».

Якщо ж банк відкрив окремий рахунок виключно для зарахування цільових коштів, тоді банк повертає без виконання отриману постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Однак це не означає, що з грошей цільового призначення не можуть стягуватися відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами.

Стягнення з цільових виплат боржника здійснюють підприємства, установи, організації, фізичні особи, ФОПи, які власне нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо на підставі документів від виконавців. Законодавство встановлює обмеження на відрахування цільових коштів для погашення боргів розміром від 20 до 50%. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець вже утримав кошти на погашення боргів.

Водночас законодавство забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться про спецрахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням електроенергії, води, опалення тощо.

У випадку арешту банківського рахунку із цільовими коштами, НБУ радить звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, громадянин має право оскаржити винесену постанову про арешт коштів у судовому порядку.

Національний банк радить українцям уникати заборгованостей, які призводять до арешту коштів на рахунках. Якщо боржник не в змозі гасити кредит, НБУ радить звернутися до банку чи фінустанови, з якою укладений кредитний договір, і домовитися про реструктуризацію боргу – індивідуальний зручний план виплат без нарахування зайвих процентів, пені та штрафів.