«Саме у сфері фінансових послуг у 2021 році було досягнуто найбільшого прогресу щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Порівняно з 2020 роком, за інформацією уряду, цей показник виконання Угоди виріс на 26% і наразі становить 62%. Приємно відзначити, що за нашими оцінками, які ґрунтуються на даних урядової моніторингової системи, відсоток виконання завдань, за які головним відповідальним є Національний банк, сьогодні становить 85%», - зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.

Завдяки спільним зусиллям НБУ та Верховної Ради торік ухвалені важливі законодавчі акти, які ґрунтуються на нормах права Євросоюзу щодо фінансових послуг та імплементують ключові директиви і регламенти ЄС у цій сфері.

Так у червні 2021 року парламент ухвалив закон №1587-IX щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи.

Закон посилює вимоги до корпоративного управління в банках, оновлено вимоги щодо достатності капіталу та ліквідності, розширює повноваження Нацбанку у сфері нагляду. Зокрема підвищено відповідальність органів управління за ухвалені рішення, установлено додаткові вимоги до членів ради та правління банку, у тому числі стосовно їх колективної придатності; удосконалено вимоги до системи внутрішнього контролю в банках; передбачено запровадження вимог щодо нової структури капіталу, комбінованого буферу капіталу, оцінки банками достатності внутрішнього капіталу та ліквідності з урахуванням ризиків, притаманних їхній діяльності. Для імплементації окремих з цих вимог законом передбачений 3-річний період.

Не менш вагомим стало ухвалення Радою в червні минулого року закону №1591-IX про платіжні послуги, розробленого з урахуванням актів права ЄС. Його впровадження дасть змогу модернізувати платіжний ринок України, створити підґрунтя для його розвитку та сформувати правову основу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС.

Основні положення закону вводяться в дію з 1 серпня 2022 року, тому Нацбанк активно працює над розробкою й оновленням власної нормативно-правової бази відповідно до його норм. Зокрема, планується впровадити та оновити регуляторні норми з питань, що стосуються безготівкових розрахунків, відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, здійснення операцій з електронними грошима, виконання міжбанківських платіжних операцій, залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг, авторизації діяльності надавачів платіжних послуг, реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури тощо.

З отриманням у 2020 році повноважень щодо регулювання та нагляду у сфері небанківських фінустанов НБУ розпочав реформування цього сектору відповідно до найкращої міжнародної практики та зобов’язань з імплементації відповідних актів права за Угодою про асоціацію з ЄС.

Із залученням європейських експертів розроблено та в листопаді 2021 року парламентом схвалено закон №1909-ІХ про страхування, який забезпечує запровадження нової моделі регулювання, спрямованої на формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку страхування в Україні з належним захистом прав споживачів послуг страхування. Він також передбачає вдосконалення вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, побудови ефективної системи корпоративного управління, застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду, виведення страховиків з ринку та передачі страхового портфеля, встановлення нових вимог до страхових посередників.

Більшість положень закону набирають чинності з 1 січня 2024 року. НБУ активно працює над розробленням нормативно-правових актів, потрібних для його реалізації.

Також з метою комплексного реформування фінансового сектору та наближення його регулювання до європейських стандартів і норм Нацбанк торік:

• розробив пропозиції до законопроєктів щодо оновлення регулювання ринку небанківських фінпослуг, зокрема закон № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ухвалений у грудні, та проєкт закону №5125 «Про кредитні спілки», який наразі готується до другого читання;
• затвердив нормативно-правові акти з питань удосконалення регулювання та нагляду за небанківськими фінустановами, захисту прав споживачів фінансових послуг, інформаційної безпеки та кіберзахисту;
• з огляду на сприятливі умови та стабільну ситуацію на фінансових ринках надалі здійснював кроки з валютної лібералізації, передбачені Дорожньою картою скасування валютних обмежень, яка розроблялася спільно з експертами МВФ. Зокрема, дозволив бізнесу купувати іноземну валюту без будь-яких підстав і зобов’язань обсягом 100 тис. євро на день, а також розширив можливості населення з інвестування за кордон, збільшивши річний е-ліміт для низки валютних операцій фізичних осіб зі 100 тис. євро до 200 тис. євро.

У 2021 році НБУ був активним учасником діалогу з Євросоюзом. Зокрема брав участь у роботі двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС, у тому числі у Комітеті асоціації Україна – ЄС у торговельному складі, проводив регулярні робочі зустрічі з представниками Єврокомісії та розвивав взаємодію з Європейським органом банківського нагляду та Європейським органом зі страхування та пенсійного забезпечення. Нацбанк також системно та плідно співпрацював з центробанками країн ЄС.