Названо головний ризик програми кредитування «5-7-9%»
Банки перевели під пільгові умови програми «5-7-9%» значний портфель кредитів малого та середнього бізнесу, в якого може виникнути залежність від «нульових» кредитів.
Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Кредитування агросектору: які продукти фінансування бізнесу банки пропонують клієнтам», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».
«Від «5-7-9%» може дуже швидко з’явитися залежність. І якщо програму закриють, наприклад, через рік, ще й на фоні зростання облікової ставки НБУ, то стрибок (ставки кредитів. – Ред.) може бути значним. І тоді всі оптимізації по процентам дуже швидко щезнуть і відбудеться жорстка фільтрація ефективних і неефективних гравців на ринку. Це найбільший ризик», – розповів заступник члена правління Креді Агріколь Банку Александр Чеснакофф.
Головна проблема програм підтримки полягає у тому, що уряд не стимулює виробника контролювати свої витрати. «Як тільки починається дотація, завжди виникає ілюзія, що це буде тривати вічно і можна безкінечно нарощувати свої витрати. І майбутні ризики пов’язані із тим, що коли програма завершиться, ми не навчили клієнта управляти своїми витратами і планувати їх», – розповіла заступниця голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.
А ця залежність зараз лише посилюється. Вже 60-70% кредитування малого агробізнесу відбувається через програму «5-7-9%». «Кожен із гравців має багато партнерських програм, як в плані фінансування придбання сільськогосподарської техніки, так і засобів захисту рослин, насіння. 90% аграріїв перейшли на програму «5-7-9%», відмовляючись від пільгових програм самих виробників. Всі сподіваються, що програма буде пролонгована», – зазначив керівник відділу розвитку продажів агробізнесу Альфа-Банку Андрій Махініч.
Керівник розвитку продажів агронапрямку ПУМБ Володимир Онищук каже, що програма «5-7-9%» допомогла минулого року і допомагатиме в цьому. «Ризики її відключення через рік-два психологічні. Тому що клієнт не платив взагалі відсотки, а потрібно буде щомісячно повертатися до цього. А якщо облікова ставка виросте і ми знову повернемося до 20-25% річних, то це буде шок відразу ж», – каже пан Онищук.
«Другий ризик – не всі аграрії, маючи певні преференції і дотації в певному проміжку часу, акумулюють ці кошти як резервний фонд на майбутнє. Вони витрачають їх на нові інвестиційні проєкти, розширюють агресивно земельний банк більш як на 20-40%, будують елеваторні потужності на 20 тис. тон, хоча щорічно виробляють 5 тис. тон, але думають, що будуть надавати послуги зберігання сусіднім господарствам. На випадок форс-мажорів має формуватися запас міцності», – зазначив він.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
ТОП-новини