Про це на пресбрифінгу повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

«Рекордні цьогорічні врожаї та корекція світових цін сприятимуть сповільненню продовольчої інфляції. Навесні наступного року після завершення опалювального сезону також очікується зниження цін на газ у Європі. Це сприятиме й зниженню собівартості виробництва товарів і послуг в Україні», - сказав він.

За оцінками НБУ, фундаментальний інфляційний тиск також поступово послаблюватиметься. Цьому сприятимуть очікуване сповільнення темпів зростання зарплат у наступному році та подальші ефекти від посилення монетарної політики Нацбанком.

Ніколайчук зазначив, що одним з ключових чинників зниження невизначеності став прогрес у співпраці з МВФ.

«Наприкінці листопада Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу в розмірі близько $700 млн у межах програми stand-by та продовження її дії до червня 2022 року. Цей фактор дав змогу частково нівелювати вплив посилення геополітичних ризиків на фінансові ринки», - зазначив він.

За його словами, подальша співпраця з МВФ та іншими офіційними кредиторами сприятиме проведенню ключових реформ і швидшому відновленню української економіки від коронакризи.

Ключовими ризиками для економіки є також ескалація Росією військового конфлікту та довший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.

«Суттєва невизначеність стосовно ескалації військового конфлікту може бути чинником погіршення очікувань, зокрема інфляційних, та позначатися у відтермінуванні інвестиційних рішень, що стримуватиме відновлення економіки», - зазначив Ніколайчук.

Пов’язаним геополітичним ризиком є довше, ніж передбачалося прогнозом, збереження високих цін на газ. Актуальним лишається й ризик подальшого подорожчання продовольства у світі. Ці чинники через вторинні ефекти можуть зумовити охоплення інфляцією дедалі ширшого спектра товарів та послуг.

«Триваліша та вища інфляція у світі, особливо її сплеск у країнах Центрально-Східної Європи, також може створювати тиск на внутрішні ціни в Україні. Швидша, ніж очікувалося, реакція монетарної політики провідних центральних банків містить ризики відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються. Економічні наслідки від поширення нових варіантів коронавірусу створюють значну область невизначеності. Утім, більш ймовірно, що вони матимуть стагфляційний характер для глобальної економіки, пов’язаний з логістичними та виробничими проблемами. Як і раніше НБУ оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та облікової ставки як зміщений вгору», - зауважив Ніколайчук.

Тому для нівелювання впливу низки проінфляційних чинників НБУ підвищив облікову ставку до 9% річних.

У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Нацбанк готовий підвищувати ключову ставку.