«По-перше, зміниться підсудність. Після ухвалення закону, якщо суд ще не винесе рішення про законність націоналізації, справа має бути передана до Верховного Суду», - розповіла перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова в інтерв’ю FinClub.

«Друге – зміни до закону про систему гарантування, які спрощують процедури при виведенні банку з ринку: націоналізацію, створення перехідного банку, передачу активів-пасивів. Чому це важливо? Зараз, коли тимчасова адміністрація заходить, вона зупиняє всі операції. Для такого банку, як ПриватБанк, це реальна катастрофа. Цього не можна допускати, тому якщо, боронь боже, рішення суду буде не на користь держави, Фонд матиме більше інструментарію», - зазначила вона.

Тобто ні нинішній закон, ні новий законопроєкт не дозволяють ексвласникам ПриватБанку через суд знову стати власниками банку.

«Стаття 41 закону про систему гарантування каже, що якщо неплатоспроможний банк придбав інвестор, а в нашому випадку інвестор – це держава, він не може бути повернутий колишнім акціонерам. Вони не можуть вимагати цього від нового власника, але можуть йти до суду і доводити втрати. Коли ми відправляли ПриватБанк до ФГВФО, в нього був негативний капітал. Якщо аудитор сьогодні готовий підтвердити щось інше, то добре», - констатувала Катерина Рожкова.
Вона каже, що в НБУ «немає завдання когось зробити винним».

«Нам треба мінімізувати фіскальні втрати і втрати людей. Колишні власники, не тільки ПриватБанку, повинні максимально повернути те, що вони використовували на кредитування пов'язаних осіб. І це буде справедливо», - вважає вона.

Це питання також буде розглянуто на VI Legal Banking Forum 5 лютого 2020 року.